Новий розділ!+книга про Єву і Влада вже доступна.

Привітик!

 

Історія про Єву і Влада вже доступна.

Тут вас чекають:

- заборонені почуття
- викладач і студентка
- справжнє кохання
- емоційно
- пристрасно
- відверто
- гумор і ревнощі
- таємниці минулого
18+

1766646878.png

  Анотація :

      Я щойно розійшлась з хлопцем, який мені зрадив і обіцяла собі, що більше ніяких відносин. Лише навчання і друзі. Та тут з'явився він і мій світ перевернувся. Він - мій новий викладач, від якого всі дівчата в інституті пісяють окропом. І як би я цього не хотіла, та змушена зізнатись, що я теж. Тим більше, що я з ним познайомилась, ще до того, як він прийшов в інститут. Ще й як познайомилась... 
     Його поцілунки зводять з розуму, а руки міцно обіймають. Я втратила голову. Тільки це не правильно. Нам не можна бути разом. І справа не лише в тому, що він мій викладач...
Історія про Єву - доньку Кості і Аліси. Четверта книга циклу "Кохання з перешкодами". 
Книга читається окремо.

Уривок

    Спершу я навіть не повірила своїм очам.  От кого кого, а його я точно не чекала тут побачити.  Але, він дуже вчасно.  Можна буде з ним посидіти в кафе і нормально познайомитись.  Його руки міцно тримають мене за талію і це приємно.  Я б ще довго так стояла,  та  в когось щось впало і це привело мене до тями. 

        - Капець!  Це дійсно ти?  Як ти знайшов мене, Владе?  - шоковано запитую. - Стоп! Потім розкажеш.  Дуй  в коридор, швидше. - і  силою  виштовхую його з аудиторії, в якій раптом стало дуже тихо.  Але я на це не звертаю уваги.  Я ж думала про нього кілька днів,  ображалась... а він виявляється  шукав мене.  І знайшов.  В інституті знайшов... Чоловік  посміхнувся і я теж. Який він все-таки  гарний.  Зблизька то взагалі.  Високий, сильний.   Очі чорнющі і вії довгі.  А  губи... Ох,  краще про це зараз не думати.  - Ми хочемо змитись з лекції поки не прийшов філософ. - посміхаюсь. Якби він тільки знав, яка я рада його бачити.  Настрій як на батуті підстрибнув вгору  і я навіть забула про неприємну розмову з Богданом.  Та я про все забула.  Просто дивлюсь в ці неймовірні очі  і  дихати стає важко.  Які тепер можуть бути пари?  - Зачекай тут секунду.  Ау, народ, чого зависли?  Звалюємо!  - кричу зазирнувши назад в аудиторію . І  тут  всі зриваються реготом. 

      - Ковальова,  ну ти даєш! Торба!  - регоче Данька,  а  я не можу в'їхати що смішного. 

      - Вроджена артистка.  Молодець! - піддакує Ніка і  намагається мені щось показати поглядом.  За моєю спиною теж  сміх.  Розвертаюсь і дивлюсь на Влада, якому теж весело.  Може в мене на обличчі щось?  Чи з волоссям?  Тільки тепер звертаю увагу , що в  його руках журнал і книга з філософії...  Тобто... То він і є наш новий викладач?  Знов дивлюсь на усміхнене  красиве обличчя і  відчуваю як спалахують щоки.  Уявляю як на моїй голові з'являються вушка віслюка... - Це ми хотіли вас  розіграти.  - продовжує моя подруга. - Це жарт такий.  Ніхто нікуди не збирався. 

      - Ти... Ттттобто,  ви... - перепитую навіть не слухаючи її.  

      - Так, Єво.  Я.  А  тепер, будь ласка,  сядь - те  на своє місце  і ми нарешті почнемо лекцію. Я й так в деканаті затримався.  - потім трохи тихіше сказав. - Давно я так не сміявся. Але за пропуски буду карати. - і посміхнувся своєю чарівною посмішкою, від якої  я  відчула щось тепле і приємне в грудях. Щоки палають вогнем і тепер з'явилось розчарування. Це ж я зганьбилась не лише перед ним,  але й  перед усією  аудиторією...   І що я собі тільки придумала?  Наївна... Добре що принца на білому коні не чекала. Дурепа...     

Історія  тут!!!

 

 Поспішайте прочитати новий розділ історії "Шеф моєї мрії". Я вже й сама мрію про такого шефа )))

Шеф моєї мрії

Це найкращий ранок в моєму житті. І найкраща ніч. Поворухнутись страшно, щоб не розбудити чоловіка. Не хочу щоб починався ранок. Не хочу на роботу. Нічого не хочу. Тільки ось так хочу... лежати в його теплих міцних обіймах. 

Та довго насолоджуватись мені не дав телефон. І кому я знадобилась з самого ранку? Олександр прокинувся і притис мене до себе міцніше. 

 - Доброго ранку, Родзинко! - поцілував в скроню. Я посміхнулась. 

 - А чому родзинка? 

 - По-перше, тому що смачна. А по-друге,  бо в мене є все, та чогось наче невистачало для повного щастя. Тебе невистачало, мала. Тому, ти Родзинка мого життя. - Боже, як це гарно...

 - А ти виявляється романтик, Олександре. 

 - Ну, не знаю. - сміється. - Ніколи себе таким не вважав.

Безкоштовна до завершення!

 

Гарного вечора і тихої ночі!

Ваша Тетяна Калинова.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Хамелеон — У ТопІ Букнету
Ааааа, ви це бачите?! Бо я досі сиджу, дивлюся на екран і не можу перестати усміхатися! І це все завдяки вам, мої любі читачі Хамелеона і не тільки❤️ Я хочу щиро подякувати кожному, хто підтримує мене та мою творчість.
Кілька фактів про новинку: завершена книга!
Любі, привіт! Хочу розповісти вам декілька фактів про свою новинку «На дні почуттів». ⭐ Це друга частина, початок історії молодої студентки Олександри можна прочитати в безкоштовній книзі «На глибині кохання». ⭐ На
А які ваші вподобання у квітах?
А які ваші вподобання у квітах? Бо деколи навіть найрозкішніший букет не замінить тих улюблених квітів, які існують суто для душі. Так і в нашій історії: Лео задаровує Ліві трояндами, а від вигляду білих еустом вона
Нова глава буде сьогодні!
Любі мої читачі, сьогодні вийде нова глава "Долі всупереч", десь після 19.00 Вас чекає приголомшливе відкриття таємниць та божественний гнів. Богиня Фрея постане в іншому вигляді, ви будете здивовані. Трішки пізніше
Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше