Я останнім часом часто думаю про це, і здається, у всіх до цього абсолютно різне ставлення. ✍️ Бо, наприклад, від знайомих не раз чула таку історію:
1️⃣ бачиш в TikTok цікавий фрагмент - але не починаєш читати одразу. Йдеш на сторінку автора, щоб “піддивитись” ще трохи і зрозуміти, чи це твоя книга. ⚡
І це логічно.☝️ Один уривок - це емоція, а хочеться скласти загальну картину.
2️⃣ А є інший підхід - люди відкривають коментарі. І прямо там шукають відповідь: зайшло іншим чи ні.
І теж зрозуміло чому. ☘️ Бо ніхто не хоче витратити кілька годин на історію, яка в кінці залишить “і навіщо я це читала?” ☹️ Особливо коли по перших розділах не завжди видно, куди все піде. Іноді історії просто треба час розігнатись.
3️⃣ Ще є третій варіант (і я іноді така сама):
хочеться знати хоча б напрямок. ✍️
Наприклад, троп “від ненависті до кохання”. ✨ Фактично це вже спойлер - ти розумієш, чим усе закінчиться. Але для багатьох це навпаки плюс. Бо ти одразу знаєш: так, це мій вайб. ☺️
І от тут у мене виникло питання) ❤️ А як вам ідея окремого блогу від автора, де трохи відкриваються карти? Не всі повороти, але ключові речі.
Наприклад:
- що в історії є головна загадка, яку доведеться розкрити ☕
- що десь посередині все перевернеться ⛓️
- що стосунки між героями не такі прості, як здаються спочатку ⚖️
Я просто помітила це на своєму досвіді. ❤️ Після марафону, де читали лише початок, багато хто робив дуже точні висновки… але тільки про першу частину.
☺️ І я ловила себе на думці:
“ви навіть не уявляєте, що там далі починається”
Бо десь після 25-х розділів історія реально змінює темп і масштаб. ⚡ І тут питання: чи варто про це говорити наперед? ➡️ Не розкривати всі відповіді, а скоріше дати орієнтир:
❗️ що героїні доведеться дізнатись правду про смерть матері і ця правда буде зовсім неочікуваною
або
❗️ що те, що виглядає як проста фізична близькість, насправді має зовсім іншу глибину, до якої ще треба дійти
Бо з одного боку - це може зіпсувати ефект. А з іншого - може втягнути і дати причину читати далі.❣️
І мені правда цікаво, ви з тих, хто ✈️
❓️ хоче йти в історію “всліпу”
❓️ чи любить трохи підглянути наперед
І ще одне) Ви б читали такий блог зі спойлерами від автора? ❤️ Чи це вже перебір? Бо я досі не можу знайти цю межу між “заінтригувати” і “розкрити занадто багато”. ✨
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСпойлер мусить бути якісним)) У книзі ж може бути багато гачків, динаміка, характери і самі персоніжі.
Катерина Винокурова, Так) повністю з вами згодна
Моя перша книга - чудово мені показала, що ідея "розкриватися всередині" це доволі таки програшна стратегія.
Початок (а взагалі і не тільки початок) повинні чіпляти й бути збалансованими. Не можна робити цілу частину виключно з діалогів, або розділ, де діалогів взагалі немає (є виключення). І що перше, що друге - обидва мають чіпляти. Бо, якщо вони цього не роблять - читач йде і навіть "супер-пупер" історія залишається не поміченою.
Уявіть собі супер-смачний торт, що схований під шаром слизького й огидного холодця. Таке ніхто не забажає куштувати, навіть якщо там торт від кухаря, що має сотні зірок Мішлену))
Ана Харві, Бажаю успіху)
Я з тих, хто полюбляє трохи піддивитися загальний вектор. Наприклад, мене пригнічують нещасливі кінці. Тому, маючи гіркий досвід, намагаюся заздалегідь визначити, добре закінчиться чи ні. Якщо дізнаюся, що ні, або фінал неоднозначний, відкритий, то не варто й починати. Якось так. Коли ж читаю паперові книги, то маю такий «гріх» заглянути всередину і пробігти очима кілька сторінок. Нічого не можу з собою вдіяти. Думаю, читач має знати основний напрям, щоб визначити, чи це ті тропи, які йому зазвичай до вподоби.
Ана Харві, Дуже цікаве спостереження. Обов'язково беремо до уваги)
З приводу початку - він має чіпляти не залежно від того, що буде далі. Адже не всі будуть шукати інформацію, а шо ж там, якщо початок не зайде.
Якщо мене одразу не зачепило, мені байдуже, що буде далі, бо я буду мучити себе, щоб туди дійти.
А коли я вже почала читати і мені подобається, то я не хочу спойлерів, очевидних. Певні натяки, розмиті, мають місце бути. Це для мене не спойлери, а взаємодія автора з аудиторією, щоб зацікавити.
Моя думка в тому, що жоден "спойлер" не врятує і не змусить читати, якщо початок не сподобався.
Ана Харві, Я Вас чудово розумію. Проблема саме у відсутності читачів, а не в тому що і як Ви публікуєте. Бо навіть у блогах автори, а не читачі. А автори заняти своїми книгами, блогами, просуванням.
Чекати, вірити, обирати смачні атмосферні моменти, які не є спойлерами основного сюжету, опис героїв і т.д., щоб розмістити десь для реклами.
Як варіант, пропоную долучитись до флешмобу https://booknet.ua/blogs/post/425968
Думаю, якщо на цю тему зробити відео в тт, може хтось і спокуситься))
На мою думку невеликі підказки і натяки на майбутні події підживлюють зацікавленість читача — це може бути стимулом читати уважніше щоб не пропустити деталі що матимуть значення пізніше. ☘️
Dyhses, Дуже цікаве уточнення!)✨ А й справді, ось іноді натрапив на якийсь гарний момент, до прикладу в TikTok, і прям чекаєш, коли це вже станеться і як це буде відчуватись вже після прочитаного))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати