«Вона подумки тягнулася до нього. Ні... до себе колишньої, тієї, що жила пристрастями перевертня... Тепер Каліду поглинув азарт хижачки: безконтрольний, неприборканий, по-справжньому дикий».

Сьогодні у 14-му розділі Каліда опинилася в самому серці темряви — у Залі Ради, перед лицем Старійшин. Коли магія Ігніса проникає у вени тягучою кислотою, а твоя доля важить менше за пил на обсидіановій підлозі, залишається лише один вихід: грати за власним сценарієм.

Чи можна обдурити того, хто тебе створив? І чия сила насправді врятувала Каліду — холодний розрахунок чи первісний азарт хижачки, що прокинувся в її думках завдяки присутності дикого вовка?
Старійшини бачать у ній лише інструмент. Ігніс прагне її смерті. А Бран... Бран просто вчить її бути дикою.

Запитання до вас, друзі:
Як ви гадаєте, Каліда справді «заразилася» дикістю Брана, чи це була лише майстерна імітація, щоб обійти ментальну перевірку?

Фінальна фраза про вечерю — це просто нервова розрядка чи вияв її нової, хижої суті?

Хто з чоловіків першим наважиться запитати її, що ж насправді сталося в колі магії: Зорн чи Бран?
Чекаю на ваші теорії в коментарях!