Тихого вечора! 

Таємниця олігарха — оновлено!

✨✨✨

Підіймаюся та йду до Литвина. Можливо я справді не маю права, але цей покидьок має зрозуміти, що Катерина заслуговує як мінімум на повагу. Для мене зрада — це найогидніше, що може бути.

Зупиняюся біля столика пари, що воркує, й холодно вітаюся.

— Доброго дня, Дмитре!

— Доброго! — здивовано дивлячись на мене, відповідає Литвин. — Троян — ти? Я чув, що ти повернувся. Як ти? Скільки часу не бачилися... — підіймається однокласник, який солідно змінився від коли я його бачив востаннє.

— Я нормально, — відмахуюся. — А ти бачу он теж часу не гаєш. На два фронти встигаєш. Тобі як, взагалі норм? Дружина в курсі, що в тебе є коханка?

Литвин миттєво змінюється на обличчі і ледь не квадратними очима дивиться на мене. Бачу, і подруга Литвина теж помітно зблідла.

Таємниця олігарха

Приємного читання!