Помста для Роуз

Добрий день. Як ваші справи? Заходьте почитати сучасну любовну історію Помста для Роуз”. 

 

Цитата:

— Яка ж трагічна історія, Джеймсе. Маленька дурна дівчинка гралася запальничкою та ненароком влаштувала пожежу, — посміхався чоловік, дістаючи з кишені ту саму срібну запальничку, поки я від страху знову заклякла. Чужі слова тонули в шаленому серцебитті. — Як же шкода, що ти не встиг її врятувати... Так синку?

Я дивилася, як він опустив запальничку вниз та вклав її у пальці хлопчику. Він був ледь старший за мене. Може на голову вищим. Таким самим як я. Ми могли б з ним вчитися в одній школі чи ходити в один і той же кружок, а натомість дивилися один на одного крізь тонку щілину, поки його пальці повільно проводили по коліщатку. У вухах задзвеніло настільки сильно, що я, здається, навіть перестала дихати й мовчки притулилася до стіни. На очі накотились сльози, розмиваючи навіть ті крихти світла, які до мене добиралися.

В повітрі розлився терпкий запах  диму. Я повільно розплющила їх, дивлячись як горять штори, які тато ніколи не затягував. Колись, їх розвішала тут тітка Лойс, "щоб ніхто не бачив, що тут відбувається". Я любила за ними ховатися, щоб мене ніхто не знайшов. Але зараз, мені хотілося, щоб мене побачив за ними хоча б хтось. Байдуже хто — сварлива вчителька, сумна танцівниця чи собака з маєтку напроти. Хоча б хтось.  

Очі повільно заплющились, щоб не бачити вогонь, а коли знову відкрилися, я зачепилася поглядом за троянду яку мені подарував тато після сьогоднішнього виступу. Вона стояла у великій чорній вазі, й тонула в клубах диму так само як і я. Вона не могла нікуди втекти. Не могла вколоти своїми колючками полум'я. І не могла кликати на допомогу. Все, що їй вдавалося — повільно тліти у своїй вазі, поки багрові пелюстки темніли та губилися за язиками вогню. Поки я тонула разом з ними й рефлекторно хапала повітря губами. Поки я повторювала єдине слово, ніби мантру, аж доки воно не переросло в крик...»



 

AD_4nXfP_T68tplFRarLLpojJxWTa0TA1Z2EKZDu2MQOeoGFRxp75nsR4_uawZLZJJFQj_3Vojopf5bsFpG1u-YqJM5-NGCpw1pbJH3uVUxciuzBRdsuek1ldN7NwbM0ufwI0MBRUIX9vM1iLCx27Hbsmeqm09KJMTI?key=CvYB6iq1Tml7Y-j5P2qFyw

Інші сучасні історії:

Ейлінг

Спи під моїми губами

Пташко, чому ти сьогодні мовчиш?

Телеграм   ★  ТікТок    ★   Інстаграм  ★    Ютуб

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Букнет шукає відеомейкерів і креаторів!
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
Оповiдання «клІтка».
Пропоную і Вам, дорогий читачу, приєднатися до їхнього непростого діалогу та зробити свої висновки. Діліться своїми думками в коментарях, сперечайтеся з героями і, якщо історія вам відгукнулася, не забувайте натискати
Відгук на книгу «наша отрута»
Відгук на роман «Наша отрута» Автор: Дана Новак В рамках марафону взаємного читання від Ірини Скрипник. ✨♥️✨ Роман з перших сторінок занурює читача в похмуру та напружену атмосферу Бразилії 1970 року.
Пройти по граблях або Ефект Невдах
Сум, нещастя та розчарування, а не людина. Це про тих, які знаходяться на іншому полюсі. І якщо ми вже знаємо, що з одного боку везунчики, то логічно, що з іншого будуть невдахі. Про них розповідати - марна трата часу. Але
Повернення
Друзі, поспішаю до вас з новою главою роману Коли серіали стають реальністю УРИВОК ❣️ Він з'їдає луску , через декілька секунд Лі Йона падає на коліна від різкого болю, Нам Джи хотіла підбігти, але лис жестом
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше