– Як почуваєшся, промінчику? – Міра плавним рухом присіла поруч. – Легше трохи?
– Дякую, вже краще, – слабко всміхнувся ельф. – Можу навіть сам ходити і майже не втомлююсь.
– Це радує, – злегка зітхнула темна. – Сподіваюсь, більше до такого не дійде. Мені не дуже сподобались відчуття, коли ти лежав тут без свідомості, не реагуючи геть ні на що.
– Я вже казав, пелюсточко, я не міг вчинити інакше, і станься знов та ситуація – зробив би так само. Не для того я тебе шукав і добирався крізь півсвіту у ту Сіру Смугу…
– До речі! – перервала його ельфійка. – Ти так і не розповів, як саме ти мене знайшов. Я досі не можу зрозуміти… І мені ну дуууже цікаво, – вона очікуюче поглянула на нього.

...розмову маю серйозну. Я вже давно хотіла тебе про це спитати… Хто ти насправді й звідки, Дзене? Ти не схожий на вихідця зі Скелястого півострова. Мені траплялось спілкуватися з горянами, і вони… як би це сказати… Трішки тупенькі. А ти – знаєш купу всього, про що решта й чути не чули, постійно сиплеш виразами якимись незнайомими… То звідки ти такий взявся? – вона допитливо зіщулилась. – І чи дійсно Рене МакДугал – твоє справжнє ім’я?

(зображення клікабельні)

✍  Що Кель та Дзен відповіли на задані питання? Читайте ;)

А кому цікаво, коли, як і з чого все починалось - перша частина осьде: