Одержимість банкіра та Онлайн кохання — оновлено!

Вітаю, любі!

Мирної всім неділі!

Запрошую одразу до двох оновлень.

✨✨✨

Ковальський знову веде мене до машини. Я йду мовчки. Сил немає зовсім, спрага дошкуляє, але вперто мовчу. Тепер боюся аби мене не кинули у який небудь вологий підвал де пацюки і всілякі моторошні створіння. Я дуже боюся всього цього.

Сівши в машину знову їдемо. Я на пів дрімаю, хоча час від часу здригаюся наче від холоду при тім, що на дворі літо.

Їхали ми довго. Банкір не припиняв розмовляти з якимось телефоном. Він лютував, наказував шукати мого брата, а якщо не вийде то подавати в розшук в Інтерпол. Страх за брата стискає серце. Усвідомлюю від цього чоловіка точно не заховатися.

Невідомість лякає мене. А ще хвилює, чому їдемо так довго і куди їдемо? Що мене чекає далі? Знову лякаю себе жахливими думками.

Книга тут...

 

За онлайн коханням сюди...

Приємного читання! 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Банкір лютує,а зто б не лютував,коли викрадено аж три мільйони!
Дякую за анонс!♥️

avatar
Тая Бровська
15.03.2026, 09:13:01

❤️❣️❤️

avatar
Віккі Грант
15.03.2026, 08:56:46

❣️❣️❣️

Інші блоги
Нова книга
Скоро
✨️подяка ❤️подарунок✨️
Доброго вечора, мої хороші❤️ Хочу виразити величезну вдячність вам за бестселер ❤️ За кожне прочитання, кожен коментар, вподобайку, покупку та підтримку. Для мене це справді дуже важливо та цінно❤️ Я безмежно рада,
Попелюшка у алабая в кабінеті)
Вітаю, любі букнетівці!❤️ Я перепрошую, що затримала Алабая))) тепер він вже і у ваших книжечках, тож... запрошую: Цікаво, «новенька» — це я? Якщо так, то я згодна чекати будь-де і скільки завгодно, аби тільки не заходити
Зала Предків
Якщо чесно, я досі не вирішила, що в цій залі тисне сильніше – погляди людей чи кам’яні обличчя вождів над головою. Це місце вирубали просто всередині скелі ще задовго до мого народження. Кажуть, кожна статуя тримає
Я досі не можу повірити, що ми дійшли до фіналу
Ще зовсім недавно Ден тільки починав виводити Іру з рівноваги своїми дурними жартами й поглядами, а тепер ми стоїмо на порозі моменту, після якого для них усе зміниться. І якщо чесно — мені трохи шкода їх відпускати.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше