Додано
10.03.26 20:57:55
Та де хустка?
— Ваша Високосте… — чую тихий голос камердинера.
— Якого Некрилатого Бога, Екаре! — ричу на нього.
— Ваш одяг, пане…
Тільки зараз я помічаю, що все ще перебуваю в тих самих ненависних мені прозорих штанях, брудних, та ще й порваних.
— Заходь.
— Ось ваш одяг, пане. Я пришив відсутні ґудзики, — спокійно повідомляє мені камердинер, ніяк не коментуючи їхнє зникнення…
Відвертаюся, щоб старий не помітив мого збентеження. Зрештою, я не хлопчик, а дорослий, одружений чоловік, і міг втратити ці нещасні ґудзики, занадто емоційно зриваючи із себе одяг перед ліжком моєї дружини!
Але Екар не дає мені можливості із честю вийти з ніякового становища:
— Ґудзики передала мені Ніра, служниця Рудої. А де ваша улюблена синя шийна хустка?
Що я можу на це відповісти? Мовчки одягаюся, ігноруючи запитання слуги.
Оновлення щодня о 00:00!
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДе роздягався, там і хустка))
Гіфка дуже мила)))
Чарівна Мрія, Дякую!
Бідненький, хустку треба точно знайти)) ахах
Ганна Літвін, Треба))
Дякую!
Дійсно, де ж хустка))) Треба Белгарду терміново завітати до Рудої)))
Олена, Та більше ніде не міг залишити))
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати