Додано
08.03.26 19:17:01
Глава 19. Щоденник нашого життя....
Іноді потрібно відпустити людину, яку ти кохаєш… щоб не втратити себе.
Сьогодні Яся пише останній лист у щоденнику.
У ньому — їхнє минуле, правда, яка болить, і рішення, яке змінить усе.
Ця глава про любов, розчарування і сміливість обрати себе.
https://booknet.ua/reader/shchodennik-dlya-kolishnogo-b446340?c=4961409

Але я почну з самого початку. Пам’ятаєш тоді, як ти впав на велосипеді перед нами? Я думала що ти придурок. Ти постійно тикав мені. Поведінка була така, наче ти навмисно відлякував від себе людей. А наш перший поцілунок? Ти вкрав його без мого дозволу. Але я підпустила тебе до себе. Ти постійно був на очах, ми навчалися разом … і той день, коли ти поїхав зі мною на поховання моєї бабусі. Тьом, я буду все життя тобі вдячна за твою підтримку.
Я пам’ятаю кожен день з тобою. Як Кейлі сміялася з мене, що ти наче мій охоронець. Пам’ятаю коли погодилася на відносини. Ти був уважним, добрим та мабуть кохав. Потім перший секс. Перший обман. Ти сказав що я перша, хоча можливо так багато хто говорить своїй дівчині, а потім я дізналася правду.
Харків. Саме він розбив мої мрії. Похорон твого батька. Леся. Я чула вашу розмову. Якби я там не була, ніколи б не повірила, що мій лагідний хлопець міг так поводитися з дівчиною. Але я чула. Кожне твоє і її слово. Клята правда яка б мала ще тоді відкрити мені очі. Але ж ні. Я тебе кохала.
Olena I
223
відслідковують
Інші блоги
Піддавшись якомусь несвідомому, сильнішому за розум імпульсу, Хлоя знову простягнула руку. Її пальці повільно, майже благоговійно торкнулися його закривавленого передпліччя, а потім ковзнули нижче, окреслюючи тверді,
І це все? Тільки коротке «Пробач…»? А в принципі, що я хотіла? У нас із Назаренком нічого немає. Та й бути не може. Ми різного польоту птахи. І те, що він був зі мною відвертим і розповів про зраду дружини та про
Виходимо на подвір’я. Белгард уже стоїть біля екіпажа. І не один. Проводжати нас прийшла і Белара з дітьми, і Марата. Обіймаю всіх по черзі. І навіть син Белгарда — неймовірно гордий Гарран — дозволив притиснути
Єлена — головна героїня мого пригодницького фентезійного циклу «Шлях Найманця».
І мені стало цікаво...
А чи цікаво вам читати пригодницьке фентезі, написане автором-чоловіком, якщо головний герой — жінка?
Привіт! Сьогодні мене звинуватили в тому, що мій стиль схожий на ШІ. І знаєте, що стало доказом? Короткі речення. Колись підозрілою була маячня в тексті. Потім — довгі тире. Тепер ось короткі речення. Здається, ще трохи
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️
Аса Шель, ♥️♥️♥️
Боляче...
Ларія Ковальська, Нажаль так .... ♥️♥️♥️
♥️♥️♥️
Кі Цуне, ♥️♥️♥️
❣️❣️❣️
Діана Лисенко, ♥️♥️♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати