Єдина знижка у передплаті!

І вкотре вітаю!

Спішу повідомити, що сьогодні окрім всіх знижок діє єдина знижка ще й на передплату!

✨✨✨

Виїжджаємо з дому, і дівчина звертається до мене.

— Дмитре Олександровичу, мені сьогодні потрібно швидше піти з роботи.

— Щось трапилося? — одразу весь напружуюся. Бо відпускати дівчину ще й одну, бажання не маю.

— Як я цього не хотіла, але мої батьки дізналися про те, що трапилося. Я про непорозуміння з моїм колишнім. — Вона зітхає і додає. — Мені обов’язково потрібно до них. Не хочу, аби вони даремно хвилювалися.

— Вероніко, то ж це не проблема. Потім поїдемо, — тихо зауважую і одразу додаю. — Але спершу дехто має відповісти за свої нічні витівки.

— Що ви маєте на увазі? — напружується дівчина, і я переповідаю їй, хто зіпсував її речі.

— Дмитре Олександровичу...

Хоче щось заперечити моя підлегла, але я перебиваю її.

— Вероніко, лише Дмитро. Не потрібно офіційності. І це не обговорюється. Костик зіпсував твої речі, тож виправлятиме ситуацію саме він.

— Це зайве. Малий лише більше озлобиться на мене. Дмитре, не потрібно, — проситься красуня.

Шалена двійня мого боса

Приємних емоцій!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тая Бровська
08.03.2026, 12:44:34

❤️❤️❤️❤️

Інші блоги
?
Привіт!Я молода авторка Mireska,хоч поки у мене є написана лише одна книга,в моїх думках їх вже близько 15.Але саме сьогодні хотіла почути вашу думку.Зараз я пишу серію "Музика життя" у якій знаходиться моя перша,вже готова
Будинок, де жили наші голоси — Завершено!
Сьогодні поставлена фінальна крапка ще в одній історії Юлії та Олександра. А якщо згадати, з чого все починалося, то ця крапка насправді складається з дуже багатьох доріг, листів, ключів, спогадів і слів, які герої колись
А якщо хтось пам’ятає вас там, де вас не було?
Є питання, з якого для мене почалася ця історія. Що б ви зробили, якби незнайома людина абсолютно впевнено пам’ятала зустріч із вами — а документи доводили, що вас у той день там не було? Сьогодні я вперше викладаю
Візуал до Глави 2 "Біла темрява"
Біла темрява . . . Усі зібралися у головній залі біля каміна. Атмосфера була наелектризованою. Маркус метушився, намагаючись грати роль «душі компанії», але його жарти падали в тишу, як каміння у криницю. —
Elyvanta
Запрошую вас у подорож. Туди, де за кожним поворотом може чекати нова загадка, де минуле ховає свої таємниці, а звичайна дорога несподівано може привести до чогось зовсім незвичайного. Хочу, щоб, відкриваючи мої історії,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше