В сьогоднішньому розділі Адам подарував Віті ключ від свого серця — буквально і образно.❤️ Але чи точно все він їй розповідає?

Ви тільки подивіться, який гарний ключик мені згенерував Джеміні!❤️❤️❤️ Сама б такий носила))

Коли він повернувся, я одразу помітила, що в його стиснутій долоні щось є. Він знову сів навпроти мене, усміхаючись трохи загадково. Іншою рукою він легко торкнувся моєї руки.
— Простягни.
Я слухняно простягнула долоню догори. Його пальці розкрилися, і на мою руку впало щось легке і прохолодне. Я опустила погляд і на секунду навіть затамувала подих. На моїй долоні лежав срібний ланцюжок з підвіскою у вигляді витонченого ключика. Камінці в ньому були білі і сині, і вони красиво сяяли у світлі свічок. Я завмерла, зачаровано розглядаючи прикрасу. Навіть не торкаючись її, я вже розуміла, що це не проста біжутерія. Від цієї думки мені стало трохи ніяково.
— Ти говорила, що любиш ключики, — Адам усміхнувся, спостерігаючи за моєю реакцією. — Вирішив тобі подарувати ключ від мого серця.
Я не змогла стримати усмішку.
— Я думала, що давно вже пробралась туди без ключа.
— Так, але то про всяк випадок. Подобається?
Я кивнула, все ще не відводячи погляду від прикраси.

_________________________________________________________________________________________

Адам взяв мене за руку і мовчки повів до спальні. Підвів мене до дзеркала і став позаду. Я подивилася на своє відображення — тонкий срібний ланцюжок красиво лежав на шиї, а маленький ключик м’яко сяяв у світлі лампи.
— Тобі дуже личить, — прошепотів Адам мені на вухо. 
— Цей ключик?
Адам обійняв мене ззаду, притиснувшись до моєї спини.
— Цей блиск в очах.
І поцілував мене. Спочатку в шию — повільно, ніби дражнив, а потім розвернув до себе і накрив мої губи своїми. У цей момент усе інше ніби відступило: тривога, дурні думки, вчорашній вечір, навіть розмова про Іру. Я просто стояла в його обіймах і дозволяла собі насолоджуватися цим тихим, теплим моментом.

А далі — гаряче.❤️ Хочете дізнатись чим закінчились їх поцілунки — запрошую до нового розділу!❤️

Читати: "Крихка довіра" 

Відеовізуалізації до книг: ТікТок та Інстаграм