Мій ректор гусь

Добрий день) Сьогодні запрошую вас до смачної історії “Мій ректор — гусь”. 

 

Цитата:

— Ви щось хотіли?

— Хотів, — хилитнув він головою та потягнувся до чорного фартуха на гачку. — Хотів зберегти сили своїй асистентці, щоб вона завтра була трішечки живішою. Що скажете?

— Скажу, що ви самі сьогодні не дуже схожі на живого...

— Тоді з нас вийде чудова команда! — бадьоро розсміявся чоловік та одягнув форму. Потім підійшов до раковини й ретельно вимив руки. — Ви не дуже то й живі, і я не дуже то й живий. Прекрасна сумісність, ви так не гадаєте?

— Не те слово! Ви у яких стосунках з готуванням? — поцікавилась, дивлячись як він діловито став до дощечки поруч зі мною й став чистити овочі.

— В кращих ніж з вами. Але я ще надіюсь виправити це. Тому кажіть, що робити, допоможу трохи.

— Добре, тоді на вас будуть салати, — я передала йому миску з продуктами. — Просто поріжте їх соломкою, а я змішаю та приправлю.


 

AD_4nXdpiTc7W0L4bRY9LGYAQrbJP0YImXRoz6RgklY9I049apcvpQia32PTKV7i9T6eg765Xjc-oWIJ3hKmcV5U5tYP5uZTocUgsRh7aMZnm-3jg6hbS0fulT6zHdhEx81U_fTLK9ZOgn1TsjFSYwaC0lHnbPL8qck?key=CvYB6iq1Tml7Y-j5P2qFyw

А також до кавової історії “Відьмина служба підтримки”, до розповіді про соковиту курочку Кексик для Санти та спокусливої відбивної в “Совісті для диявола

Телеграм   ★  ТікТок    ★   Інстаграм  ★    Ютуб

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
MargFed
06.03.2026, 20:17:52

❣️⭐❣️

Дуже цікава назва. Заінтригувала. Почала читати

Інші блоги
Запитання до авторів.
Як ви ставитесь до рецензій на свої книги? Як ви сприймаєте рецензії — позитивно, негативно чи нейтрально? І ще: чи повинен рецензент мати спеціальну освіту, щоб писати їх, чи достатньо просто читацького досвіду? А ще,
Як не сумно, але сьогодні – завершення книги
Коли настав час обирати — народжувати людську дитину чи відкладати яйце та висиджувати драконятко, ми з Нараком, порадившись із нашими драконами, обрали другий варіант. І через сім місяців вагітності я знесла яйце. Два
І ми знаємо чим все закінчеться...
Назаренко веде впевнено, але водночас дбайливо. Я почуваюся в його руках у цілковитій безпеці. Його пальці неквапливо погладжують мою спину, не дозволяючи собі нічого більшого. Але й від цих легких рухів я навіть через тканину
Настав час зізнатися...
Зустрічі, які спочатку парочка Макар і Ксенія приховували від усіх, особливо від друзів, приховувати вже неможливо. Та й чи треба?) Ксенія боялася осуду від подруг, а отримала підтримку та легкі жарти ☺️ Між героями
"Таємна справа для феї" отримала другий шанс)
Багато обмежень я зняла, що не давало розповіді заграти всіма барвами. Буду рада зустрічі на сторінках книги.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше