Візуалізація "Рука, що гойдає колиску"

Повільно випиваю настій і лягаю у ліжко. Якийсь час просто дивлюсь на стелю, намагаючись очистити свідомість від сторонніх думок. Розглядаю сірі тіні, що повзуть по тканині, ворушаться. Здалеку долинають звуки нічного табора. Тіні зливаються, закручуються у воронку, що стрімко наливається пітьмою, серце стискається і падає вниз, вниз, все глибше… аж до поля бою, що виринає перед очима. Битва закінчилась, і солдати блукають між трупами, добиваючи ще живих. Стогони, брязкіт зброї… Все у сірих сутінках і Кертіс, схиливши коліно, слухає пульс воїна коло його ніг. Повільно підіймає голову і дивиться крізь мене.

-  Він не жилець, – воїн коло його ніг непритомний і у залитому кров’ю обличчі я впізнаю Ліама. Мій брат повільно стікає кров’ю, не приходячи у свідомість. – Де старший Грехот?

Бачив, як він загинув, - відповідає хрипкий голос.

-  Що ж, це доля, - Кертіс, зволікаючи, дістає кинжал і раптом швидко встромляє його у груди Ліама. Тіло брата вигинається у судомах агонії, а Кертіс, закривши очі, швидко шепче якісь слова. Його руки на грудях мого брата залиті кров’ю, і він піднімає одну і проводить нею по губах, не припиняючи говорити нечутні фрази. Я лиш вловлюю риму, якою закінчуються строфи. Закінчивши, Кертіс падає на груди мого брата і …п’є. Жадібно п’є кров з рани ще тремтячого тіла.

Коли він підіймає обличчя, залите кров’ю, в його очах дивний блиск. Він витирається рукавом і його обличчя навіть у сутінках інше. Я чітко бачу, що Кертіс ніби наповнений силою.

- Святі предки! – шепоче його невидимий співрозмовник. – Ви ж помолодшали років на десять! Неймовірно…

Кертіс підіймається сильним рухом і розправляє плечі.

-  Подбай про тіло. І знайдіть його батька – їх треба поховати разом. Це все, що ми можемо зараз зробити.

Він йде і я чую накази, які він віддає енергійним голосом комусь іншому. Його постать зникає у пітьмі. Пітьма ховає обриси поля чи моєї кімнати? Я не бачу нічого, навіть дихання свого не чую, лиш холод, який охоплює мене і рідкі болючі удари серця в грудях.

-  Сінна.. – шепочу не чуючи себе, - Сінна! Де ти?!

читати тут

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
04.03.2026, 21:03:41

О, так! Моторошний уривок. Але як згадаю, що Кертіс мав намір пити кров малого Рея, то це ще моторошніше⚡

Дієз Алго
04.03.2026, 21:17:32

Ромул Шерідан, А я так намагалась зробити його неоднозначним)

avatar
Ева Роман
04.03.2026, 20:51:26

моторошний уривочок. Дуже люблю ваші візуалізації

Дієз Алго
04.03.2026, 21:16:27

Ева Роман, Дякую❤️

avatar
Ганна Літвін
04.03.2026, 17:51:36

Як атмосферно ✨️❤️✨️

Дієз Алго
04.03.2026, 19:36:53

Ганна Літвін, ❤️❤️❤️

Ой йо йой)

Дієз Алго
04.03.2026, 19:36:45

Герман Харрінгтон, Ну

Гарна візуалізація

Дієз Алго
04.03.2026, 19:36:37

Вечірній Сутінок, Дякую)

avatar
Олена Ранцева
04.03.2026, 18:40:52

❤️❤️❤️

Дієз Алго
04.03.2026, 19:36:21

Олена Ранцева, ☺️☺️☺️

avatar
Кіт Анатолій
04.03.2026, 18:49:23

❤️❤️❤️

Дієз Алго
04.03.2026, 19:36:11

Кіт Анатолій, ☺️☺️☺️

Інші блоги
✨ Перший Сезон Завершено! ✨
Ну що, мої любі читачі, я це зробила! ❤️ Сьогодні я опублікувала фінальну главу першого сезону «Спадкоємця, якого не мало бути». Це мої перші 12 глав, моя перша книга українською і взагалі перша настільки велика історія,
❀нова глава "Живий метал. Прокляття крил"❀
Вітаю! Нова глава "Живий метал. Прокляття крил" вже на сайті. Дякую, що читаєте! ❀❀❀❀❀❀ Я відчув наближення своїх. Було наївно думати, що досвідчені мисливці відпустять небезпечного монстра.
Щось пішло не так...
Писала, писала, і дописалася! Дописалася до того, що забула про, що взагалі збиралася писати. Все пішло шкереберть ще з прологу, він вийшов надто довгим, затягнутим. Потім ще гірше, зрозуміла, що взагалі відійшла від плану,
Едік знає, що він гарний…
Отримавши черговий цілком заслужений ляпас, Едвард розвертається і йде. Так само мовчки, як і пів години тому. Судячи з його підтиснутих губ, бачу, що він ледве стримує сказ. А чого він хотів? Що я з вдячністю кинуся йому на
"Ой, Юро, не зарікайся!" - 20%
Сьогодні (24.09) - ЗНИЖКА! на гостросюжетний любовний роман 18+: ОЙ, ЮРО, НЕ ЗАРІКАЙСЯ! Анотація: Ще в дитинстві вона закохалася в друга свого старшого брата. Та коли виросла - реалізувала свою дитячу мрію. В них був класний
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше