Ще крок і він уже стояв зовсім близько. Поклав долоні мені на талію. — Тимуре, ми ж збиралися поговорити. — Поговоримо. — Коли? — Трохи пізніше. — Ні. Минулого разу твоє «трохи пізніше» закінчилося
«— Зате тепер тобі точно не хочеться спати...» Унизу на них чекають ватажки та Інквізитор, але найнебезпечніша буря розгортається просто в цій кімнаті. До межі виснаження додається небезпечна гра почуттів: один
Сьогодні такий світлий день — Всесвітній день подяки. І я хочу скористатися цією нагодою, щоб просто від душі подякувати вам за те, що ви є, мої улюблені читачі. За кожну вашу зірочку, за кожен розгорнутий коментар
Вітаю, мої Любі читачі) Я трохи зникла з ваших радарів( дитина захворіла і ще купа всього) Думаю, ви розумієте)) Але вже завтра, о 7.00 нова глава буде доступна до читання. Ми нарешті ближче познайомились з головним героям,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗолоті слова. Ніколи не зрозумію письменників, які читають лише себе під час редагування
Ні, тут не погоджуюсь
Герман Харрінгтон, Сам у шоці)
Є про що подумати.
Буває й таке..
Є таке)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати