Від весілля до кладовища один крок

Як гадаєте, що потрібно жінкам для щастя? Для мене щастя у внутрішній свободі — у здатності бути собою, сміятися, плакати, робити власний вибір і знати, що моє життя належить мені. А ваше щастя — у чому воно? Якщо також у сміливості робити власний вибір, тоді запрошую вас до книги “Від весілля до кладовища один крок”. 

 

Цитата:

— А що потрібно жінкам, матінко? — перепитала милим голосом на всяк випадок, щоб розуміти в яку халепу мене збиралися втягнути на цей раз.

— Звичайно ж, міцна чоловіча опора, люба! — засяяла міс Холден старша. — В кожної пристойної леді має бути інтелігентний чоловік, який буде допомагати їй виживати в цьому жахливому світі. Який зможе захистити її від усіх негараздів та піклуватиметься про неї. Який виконуватиме всі її забаганки та купуватиме їй прикраси. Слідкуватиме, щоб вона не наробила дурниць та підтримувала репутацію сім’ї. 

— У мене вже є такий чоловік, матінко, — вичавила з себе, кліпаючи величезними очима як лялька. — Ти чудово справляєшся з цим завданням. Навіщо мені ще хтось? 

 

AD_4nXfVeOQErJZVOfvBV4iHtKPOBAJ6uLngKXPZsiOULULbgf2muIhvjwSoqwL_BcAEyyQsX-P7FMDp4nEPi53N17uY0nFApzyKbC2nSH7S2_weHEOFGcuJFAOzXYCvoMQJUmzafKvEnCj5i-MZxTPBJi4dIhmOwg?key=CvYB6iq1Tml7Y-j5P2qFyw

 

Інші історії:  Сайленс”, “Есміна. Некромантка для слідчого”, “Есміна. Таємниця крижаної королеви

Телеграм   ★  ТікТок    ★   Інстаграм  ★    Ютуб

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Настав час зізнатися...
Зустрічі, які спочатку парочка Макар і Ксенія приховували від усіх, особливо від друзів, приховувати вже неможливо. Та й чи треба?) Ксенія боялася осуду від подруг, а отримала підтримку та легкі жарти ☺️ Між героями
Запитання до авторів.
Як ви ставитесь до рецензій на свої книги? Як ви сприймаєте рецензії — позитивно, негативно чи нейтрально? І ще: чи повинен рецензент мати спеціальну освіту, щоб писати їх, чи достатньо просто читацького досвіду? А ще,
Як не сумно, але сьогодні – завершення книги
Коли настав час обирати — народжувати людську дитину чи відкладати яйце та висиджувати драконятко, ми з Нараком, порадившись із нашими драконами, обрали другий варіант. І через сім місяців вагітності я знесла яйце. Два
І ми знаємо чим все закінчеться...
Назаренко веде впевнено, але водночас дбайливо. Я почуваюся в його руках у цілковитій безпеці. Його пальці неквапливо погладжують мою спину, не дозволяючи собі нічого більшого. Але й від цих легких рухів я навіть через тканину
"Таємна справа для феї" отримала другий шанс)
Багато обмежень я зняла, що не давало розповіді заграти всіма барвами. Буду рада зустрічі на сторінках книги.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше