Тут народився Бельмондо

Якщо прочитати будь-яку офіційну біографію Жан-Поля Бельмондо, то там написано: "народився 9 квітня 1933 року у Неї-сюр-Сен. Проте виховав майбутню зірку кіно та театру зовсім інший район французької столиці.

Нескінченний потік автівок, що граційно виїжджає з бульвару Распай, оминаючи площу, що названа на честь героя франко-пруської війни Данфер-Рошро, розсипається віялом по прилеглих вулицях, проспектах і бульварах з не менш поетичними, для слов’янського вуха, назвами – Дженераль Леклерк, Рене Коті, Сент Жак. За цим нескінченним, немов у мурашнику, рухом гордовито спостерігає велична статуя Лева. Міцні м'язи та бездоганна грива, з безтурботністю ветерана, який багато побачив у своєму житті, бронзовий лев дивиться на навколишні вулиці, немов охороняючи спокій та затишок у своїх тенетах. У невеличкому сквері пенсіонери вигулюють своїх домашніх улюбленців та відпочивають на стареньких лавочках до самої темряви, занурюючись у свої спогади.

Ліворуч від скверу починається невеличка вулиця, що названа на честь Віктора Консидерана. Маленька - з десяток будинків, одна з багатьох, яка бере свій початок з площі Данфер-Рошро та через якихось сотню метрів вмирає у підніжжя холодних стін цвинтаря Монпарнас. Тут майже не побачиш туристів, які юрбляться у центрі міста. Й тільки уважний перехожий в змозі побачити крихітну табличку на фасаді будинку № 4

Поль  Бельмондо

1898-1982 

Скульптор

Жив у цьому будинку

З 1938 до своєї смерті

Відомий скульптор Поль Бельмондо з дружиною Мадлен і двома синами Аленом і Жан-Полем переїхали в цю квартиру з маленької кімнати в Нейї-сюр-Сен. У цьому районі, зовсім поруч з площею Даніер-Рошро, в приміщеннях колишньої стайні знаходилася майстерня скульптора, де з’являлися на світ його безсмертні витвори -скульптури, які і зараз можна побачити в садах Тюїльрі або на фасаді паризької опери . У цьому кварталі 14-го округу, в квартирі на вулиці Віктора Консидерана майбутня кінозірка і проведе своє дитинство, тут він стане справжнім парижанином. З малих років Жан-Поль носився по вулицях з місцевими хлопчиськами, влаштовували підліткові баталії, бійки, а пізніше на вузьких паризьких вуличках виникали перші почуття. Простора, прекрасно обставлена квартира, щотижневі походи в Лувр, довірчі відносини з батьком і ніжність матері - все це Жан- Поль оцінив, лише в дорослому віці.

Коли Жан-Поль Бельмондо став вже відомим актором, він часто згадував у своїх інтерв’ю один випадок: «Одного, я спитав у батька, що він буде робити у неділю, на що той відповів: -

- Як з'.'авжди, піду у Лувр.

- Але навіщо, ти ж був там багато разів?

- Щоб вчитися, синку…»

Ці слова Жан-Поль Бельмондо запам’ятав на все життя…

Читайте нову главу "Бешкетик з вулиці Віктора Консідерана" книги першої "Народження легенди" проекту "МІЙ НЕВІДОМИЙ БЕЛЬМОНДО"

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
MargFed
02.03.2026, 19:16:33

❣️⭐❣️

Сергій Губський
03.03.2026, 11:50:40

MargFed, ❣️❣️❣️

Інші блоги
Марафон від Автора до Автора розпочато!!!
Всім доброї ночі ʕ⁠っ⁠•⁠ᴥ⁠•⁠ʔ⁠っ♥️ З радістю повідомляю,що марафон від Автора до Автора РОЗПОЧАТО!!! Попередній закрито!!! В цілому підсумовуючи попередній марафон, можу сказати ,що він майже
Що для вас найважливіше в історії?
Коли ви читаєте книгу чи окремі розділи, що для вас найважливіше в історії? Що тримає та не може відпустити від книги? Хімія між героями? Коли від однієї їхньої розмови іскри летять? Неочікуваний поворот, після якого
Рецензія на книгу «все-таки ти моя»
Автор: Джулія Блеквуд Жанр: Сучасний любовний роман (18+) «Все-таки ти моя» — це класична, але неймовірно драйвова історія про «другий шанс», де емоційна напруга не зникає ні на хвилину. Авторка майстерно працює
Останні години знижки⏳
Дракони вже пакують скарби, відьми гасять котли, а потраплянки... ну, ви знаєте, вони вічно кудись влипають. Якщо ви чекали на знак згори, щоб дізнатися фінал історії, то ось він. Магія діє ще зовсім трохи, а потім знижка перетвориться
Великдень — це не лише про писанки
Великдень — це про нові початки. Про те, що після холодної зими завжди приходить тепло, хоч у душі) Про те, що навіть найглибший біль можна пережити й вийти з нього іншою людиною. Трохи, як Софі Вандер.. Вона повернулась
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше