У світі, де маски зростаються зі шкірою, він — єдиний, хто змушує їх тріснути. Кантіс не просто вампір. Він хижак, який не боїться дзеркала.

Зовнішність, що застигла в суперечностях.

Волосся кольору «сіль з перцем» — благородна сивина, що лише підкреслює його вічну, застиглу юність та досвід століть.

Очі блідо-блакитні, майже білі. У них немає тепла, лише холодний азарт і проникливість, що проймає до кісток.

Аромат солодких пахощів, що марно намагаються приховати металевий присмак крові та давньої смерті

Його філософія підкорює цинічною відвертістю.

Кантіс не вірить у Кодекси та вдавану відданість Старійшинам. Для нього світ ділиться на хижаків і здобич. Але в Каліді він бачить рівну

«Подивися на себе справжню. Зі мною можна бути господаркою. Не підкорятися, а наказувати».

Він не зваблює солодкою брехнею. Він б'є у найболючіше — у правду, яку ми ховаємо від самих себе. Його шепіт у твоїй голові звучить солодше за будь-яке зізнання, але пам'ятай: торкнувшись цієї «спорідненості», ти ризикуєш сама стати трохи холоднішою.

Як ви гадаєте, чи можна довіряти тому, хто називає тебе «рівною», але водночас жадає спробувати твою силу на смак?