Мої вітання!

Іще одне оновлення!

✨✨✨

Мимоволі думками повертаюся до Катерини. Не можу збагнути, чому вона прийшла на цю ділову зустріч? Я більше ніж переконаний, вона зробила це навмисно. Напевно, з якоюсь своєю метою. А як вона дивилася на мене — холодно та зверхньо. Але чому ж сама прийшла? Де ж коханого свого діла?

Я, здається, не спав до рання. А засинаючи на світанку, вимкнув телефон, адже він не змовкав, і лише тоді зі спокійною душею заснув.

Прокинувся по обіді і, увімкнувши телефон, набираю свого управителя. І коли він знімає слухавку, вітаюся й питаю.

— Якове Семеновичу, де Діана?

— Діана Володимирівна кудись поїхала, — повідомляє чоловік.

Хмикаю і напружено питаю.

— Куди поїхала?

Щось мені не віриться, що вона справді зібралася та пішла. Я був би щасливим, але я дуже добре знаю Діану.

Чую, як у слухавці важко зітхає мій управитель.

— Та хто її знає, куди вона поїхала. Діана Володимирівна ж ніколи не звітує. Може, до подруги своєї поїхала.

— Зрозуміло. Спасибі, Якове Семеновичу, — зітхаю і прошу управителя привезти мої речі в готель, але Діані про моє місцезнаходження не казати. Кладу слухавку.

Зі сказаного ясно, що поїхала моя дружина без валіз. Що ж, цього слід було чекати. Але я не залишу все як є і вдавати, наче нічого не сталося, теж не буду.

Книга тут...

Приємного читання!