Вітаю!

Роман "Шалена двійня мого боса" — оновлено!

✨✨✨

Коли виїжджаємо у мій двір, я бачу під під’їздом машину Ігоря, і мені стає дуже страшно.

— Дмитре Олександровичу, там мій колишній. В цьому авто під під’їздом, — налякано видавлюю. Бо ж, тверезо оцінюючи ситуацію, розумію, що мій бос єдиний, хто може за мене заступитися.

— Вероніко, нічого не бійся. Я зараз все владнаю, — запевняє він та паркує своє авто позаду машини колишнього. Ловлю його пильний погляд на собі, за яким звучить прохання: — Зачекайте мене тут. Я швидко.

Не встигаю й оком кліпнути, як мій бос покидає машину і вже за якусь мить він стукає у бокове скло машини мого колишнього. Мені погано чути розмову, але розумію, що розмова активна. Мені страшно.

Шалена двійня мого боса

Тихої ночі!