Цей принц взагалі не ідеальний

Чого, звісно, не скажеш по картинці 

Ми всі звикли до думки, що гарні успішні люди не мають проблем з самооцінкою та ідеальністю у всьому. Ну з чого б це їм бути невпевненими у собі? Але ж хіба зовнішність гарантія щастя? Ні. До цієї глави ми бачили Дениса трішки відстороненим, загадковим, але точно красунчиком. Ще й козлом, бо він же зустрічався з Ніною, типу наплювавши на стан Кішечки. Та зараз я привідкриваю завісу особистості Романюка. Він більше не загадковий герой, а живий хлопець зі своїми тараканами. 

— Покажи, що там, — він опустився навпочіпки й обережно притримав за щиколотку, — Схоже, твій палець на нозі дуже часто страждає через темперамент?

 

— Та до біса той палець, — цикнула, пробуючи поставити ногу на землю, — Пройде. Ти вибач за той дурний тоталізатор! Якби знала, що він так тебе ранить, ні за що не брала би в ньому участі.

 

Він звівся на ноги, глянув в очі.

 

— Це вже минуле, Кішечко, забудь. 

 

— Але...

 

— Тшш, — Романюк приклав палець до моїх губ, в тілі сплеснув жар і думки повернули у зовсім інше русло, — Не вибачайся, прошу тебе, — я замичала, — Кет!