Додано
25.02.26 20:01:22
Рекомендація: наукова фантастика
Іноді трапляється щось таке хороше, що ним хочеться поділитися. Зазвичай є проблема його знайти. Я люблю читати уже трохи складні речі, зі складними героями, з цікавим сюжетом, з якимось несподіваним поворотом...і, звісно, так, щоб коли я це читала в мене в голові бігла картинка.
ПЛАНЕТА ПІД НАЗВОЮ МАВКА Оксани Усенко - це настільки гарно, що гріх не поділитися.
По-перше, це абсолютно авторський світ (ціла планета) і він детально пропрацьований. Є внутрішня логіка та науковість і тут про нас. Герої настільки живі, харизматичні і колоритні, що за них вболіваєш, хвилюєшся і радієш. І це все підсмачено гумором. Це масштабний твір, який справляє враження.
Отже, дія розгортається у далекому майбутньому. Людство вже давно освоїло міжгалактичні перельоти, зустріло безліч цивілізацій, а космічні кур'єри та туристичні корпорації стали звичною справою. У центрі сюжету — космічний мандрівник (кур'єр) Вітрян, чиї легковажність та професіоналізм стикаються з чимось набагато більшим і глибшим, ніж просто чергова планета, харизматичний, до любові з першої стрічки, ШІ-котик, допитлива мешканка Мавки, та злочинець-втікач. Юн Чан. І цій строкатій компанії доведеться взаємодіяти із невідомим. То чи можемо ми справді зрозуміти іншу форму життя, якщо вона не схожа на нашу?
Шаграй Наталія
1828
відслідковують
Інші блоги
До сьогоднішнього розділу ⚡✨ Гординський. Принцеса на випробувальний термін Я приїхала до будинку Гординського, запізнившись на десять хвилин. Швидко переодяглася. Цього разу халат був більший. У мене сьогодні
А ви вірите, що карти можуть розповісти більше, ніж ми готові дізнатися? Мара звикла довіряти своїй колоді. Вона знала кожен малюнок, кожен символ і вміла розпізнавати їхні підказки. Та цього разу щось пішло не так... Зображення
Зворотна дорога в сутінках знову накрила нас хвилею напруги. Сантехніка й коробки погуркували позаду, за склом уже зовсім стемніло, а в кабіні залишилися тільки шум двигуна, запах його одеколону й неймовірний фізичний потяг.
Пил потопу . . . Я повільно підійшов до будівлі. Це була масивна споруда з потемнілої від вічної вогкості червоної цегли, яка пригнічувала своїми масштабами й була наполовину поглинута диким лісом, немов величезний доісторичний
Рогнеда росла без матері з байдужим батьком, який одружився вдруге з міркувань користі для князівства. Мачуха не звертала на дівчинку увагу. Гувернатка строжила і гнобила, доки не втекла з полюбовником. І єдина людина, яка
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❣️⭐❣️
Дякую за добрий відгук.
Оксана Усенко, Дякую за неймовірно цікаву історію :) Мурзік - моя любов!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати