Дівчатка, кілька новин:

- книга Наречена за контрактом добігає свого кінця, вже скоро фінал, тож хто ще не придбав передплату ви можете сміливо це робити та насолоджуватися♥️

- книга Наречена на 300 днів оновлюється вже щодня, графік напишу в закріплених коментарях. Запрошую до цієї гарячої історії, вона буде палкою, пристрасною, чуттєвою, сповненою таємниць, жадання, зради, емоцій♥️ нижче лишу кілька артів до історії

Найактивніші читачі Наречена на 300 днів отримають право безкоштовно читати цю книгу, а також в подарунок промокод до іншої історії на 8 березня❤️

Також сьогодні діє знижка на книгу З ворогом... Назавжди - ціна лише 59 грн. 

Трохи артів героїв з книги Наречена на 300 днів

— Тимчасова наречена? — пискаю.
— Так, тимчасова, припустимо, після смерті дідуся днів на триста, що скажеш? Не повний рік, але вдосталь часу.
— Дідусь на порозі смерті, але він ще доволі непогано тримається, — вимовляю обережно. — Я можу не поспішати… я…
— Йому буде спокійніше знаючи, що улюблена онука у безпеці. Ми працювали разом, він знає, що я людина справедлива.
Мене струшує, вглядаюся в темні очі Лео не знаючи яке ж рішення прийняти. Він незворушний, риси обличчя гострі, вуста ледь помітно вигнуті в посмішці, нависає наді мною, вищий на цілу голову, з очікуванням.
— А тобі це навіщо? — мружуся.
— Скажімо, я хочу врятувати тебе.
— Брехня.
Арчер вигинає брови й хмикає.
— Буквально тільки що я зробив це.
— Вірно, але пропонуєш стати нареченими не через це, я хочу правди, — пихато промовляю складаючи руки на грудях.
Чоловік зацікавлено окидає поглядом з ніг до голови явно оцінюючи, проте річ не у зовнішності, а в тім, що він не очікував подібного від веселої Каміли Спарк.
— Як твоєму нареченому мені відкриються деякі двері, — ухиляється таки від прямої відповіді.
— Тобто ти хочеш впливу який дає моя родина? Я знаю, що ви тут років п'ятнадцять, хіба є закриті двері?
— Деякі, — і знову відповідь туманна.
Напружено роздумую, пропозиція непогана, Остапу доведеться забути про мене назавжди, я буду теоретично зайнята, а якщо Арчер дійсно допоможе після смерті дідуся, — я намагаюся якомога менше думати про це, аби не ревіти постійно у всіх на очах, — навчить того, чого вже не може дідусь та його помічники, тоді зрештою я буду вільною птахою незалежною ні від Остапа та його родини, ні від Арчера.
— Я згодна! — випалюю швидко.
Арчер задоволено мружиться водночас всміхаючись, відходить до столу неподалік і дістає два аркуші.
— Напишемо розписки, вони мають юридичну силу так само як і інші документи.
— Знаю, — роздратовано кидаю, не думає ж цей чоловік, що я геть необізнана?

Більше можна побачити у моєму фейсбук, інстаграм, тік-ток.