Хай.
А якщо чесно?
Може, він не “вигаданий”.
Може, він просто говорить те, що ви собі не дозволяєте.
Злиться голосніше.
Любить сильніше.
Ревнує без самоцензури.
Ставить межі без страху “а що подумають”.
Ми часто називаємо це драматургією.
Глибиною.
Характером.
Але іноді це — відфільтровані нами самі.
Ті версії, які в реальному житті ми приглушуємо, бо треба бути зручними.
Соціальними.
Адекватними.
Чому ваш герой такий різкий?
Може, ви теж так думаєте — просто мовчите.
Чому він іде до кінця?
Може, ви хоч раз хотіли б не відступити.
Чому він не боїться конфлікту?
Може, ви боїтесь — і саме тому пишете його інакшим.
І от головне питання.
Ви створили героя…
Чи дали йому прожити те, що не дозволили собі?
Бо іноді творчість — це не вигадування.
Це чесність без фільтрів.
І от тут вже стає трохи ніяково
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтив книгах СЛР - ні, але в моїх історичних романах -- саме я. І приховувати цього не буду. Саме тому їх було так захопливо писати.
Нє, я не вмію проламувати крейсери і бункера, і бути супер хижаком в небі:)
Творчість без чесності - це як вправа або тренувальна зброя. Вона може й виглядає як справжня, але не зачіпає глибоко. Звичайно, наші герої - частково ми. І антигерої - теж. І все інше. Звідкісь же ми дістаємо все це))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати