Вітаю, любі читачі і гості сторіночки) 

Побачила сьогодні в фб, що у в мене тут день народження в Кажана і Стасі з історії

“Згадай, щоб забути”

5 цікавих фактів про книгу "Згадай, щоь забути"

1. Ваша автор планувала розпочати іншу книгу. Але... Головна сюжетна лінія "Згадай" однієї ночі взяла й приснилась, і навіть в деталях. І я нею загорілась так, що на ранок зробила в замітках телефону план-чернетку, а потім почала й саму книгу.

2. Книгу я планувала стандартно від героїні з розділами від Кажана. Але... з першого ж розділу Кажан взяв верх і практично вся історія пішла від його імені.

3. Мене часто питали, поки писалась книга, чи був прототип у Кажана. Насправді прототипу не було, Ігор - збірний образ, який отримав риси двох моїх близьких друзів і... мене самої. Це, мабуть перша книга, де часточка автора заселилась не в дівчинку, а в хлопчика)

4. А от у головного антигероя Петренка - прототип є. На жаль, таку людину, без принципів і емпатії, мені дійсно довелось знати.

5. Книга "Згадай" - рекордсменка по сльозах автора. В інших моїх історіях сльози зазвичай бувають в процесі написання, і, особливо під завершення. Але "Згадай" не така. В ній мені достатньо було якогось діалога, чи навіть слова - як сльози лились рікою і доводилось зупинятись.

Першим таким моментом став епізод 4 розділу, де Стася наставила пістолет на Кажана. Другим - його розмова з Костею після цього. А на епізрді, де Стася в маренні покликала Артема я зупинялась разів три, нпвіть зараз його спокійно пнречитати не можу)

Незважаючи на це, "Згадай", як і кожну свою книгу, я трепетно люблю) Хто ще не читав - запрошую) А хто читав: буде цікаво почути ваші враження.

Читати: https://booknet.ua/reader/zgadai-shchob-zabuti-b412925?c=4444056&p=1