На сьогодні у мене для вас лише один факт - я автор, який не любить читати.

Але так було не завжди. В дитинстві років до 14 мене було не відтягнути від читання. За місяць я прочитував не менше 5 книг (пригоди, переважно) і так тривало не один рік.

Проте коли почались перші екзамени в 9 класі, читання враз обірвалось. Перед екзаменами треба було читати багато нецікавої літератури зі шкільної програми, і колись цікавий процес перетворився в "обязаловку", не виконавши яку на кону стояло питання життя і смерті.

А остаточно моє читання поховав філфак, на який я вступив після школи. Там нецікавої літератури було ще більше (хто вчився на філфаці, той знає те моторошне слово "список" (список літератури)). Читати те, що вимагали, було просто ніколи, але це не скасовували вимоги знати те, що вимагали. Тому доводилось викручуватись. Але - не читати.

Уже минуло мільйон років з того часу, але я досі не люблю читати. Читати важко і нудно. За читанням я не відпочиваю. Мені пофіг на книги. За минулий рік я не прочитав жодної.