Єгор розлючено й нервово крутив руль своєї машини не вірячи в те, що він збирається провести цей вечір з однією з вовчиць і при цьому він її не придушить. Він вдягнув досить вільну білу сорочку й штани, які давали йому можливість рухатися. Єгор раптом подумав що втомився від того що вимущений постійно вбивати тих хто не належить до цього світу носити з собою пістолет і інші речі. Йому так захотілося кинути все й звільнитися але він розумів що так просто не буде ніколи. Він побачив Марго яка намагалася пробитися через охоронця який вже вдарив її і очі почали змінювати колір Єгор знав хто вона спокійно підійшов і допоміг підвестися. Їй на голову впало пасмо волосся. Єгор посміхнувся і розвернувся до охорони

Так не поводяться з дамами- заявив він і перед її очима шкіра охоронця побіліла.

Проходьте- Марго зрозуміла раптом що він не просто мисливець і не просто видавець.

Сукня могла бути й довшою- підмітив Єгор продовжуючи оглядати її коліна.

Фотографія на якій зображені долоні на яких вимальований сяючий малюнок менді.

Ти ж не проста вовчиця- сказав він і продовжував посміхатися.

Фото залиш собі- відповів Єгор і додав- ти прийшла сюди й ти зі мною наодинці.

Коли ти вожак зграї ти дуже швидко забуваєш про романтику а коли батько грозиться відгризти голову все складніше.