.... Колись величне місто ельфів тепер нагадувало гігантський цвинтар, де замість надгробків височіли руїни, обплетені блідим плющем. Чим глибше загін просувався вузькими вуличками, тим частіше вони зустрічали «статуї». Такі самі, які розвідка бачила перед зустріччю з мандрагорами.

Це були ельфи, вирізьблені з дерева, але настільки деталізовані, що ставало не по собі. Жінки, що пригортали до себе дітей, старці, які застигли в молитовних позах, юнаки, що намагалися кудись бігти. Їхні обличчя зберігали вираз невимовного жаху...