Анатомія мовчання повертається.

Привіт.

Я трохи відпочила та написала та відредагувала глави книги "Анатомії мовчання". Тож, повертаюсь до викладки нових глав. Нові глави будуть з'являтися через день. 

Фрагмент нової, сьогоднішньої глави:

​Я закрив теку і з силою кинув її йому на стіл.

​— Ні.

​— Що “ні”? — він ледь помітно підняв брову.

​— Я не дозволю будувати цей центр із твого сміття. Я не дам тобі торгувати дитячими життями під моїм прізвищем. Ми закупимо тільки те, що я вказав у проєкті. Кожен болт має бути сертифікований.

​Батько зітхнув, наче говорив із наївним студентом.

​— Марку, гроші вже розподілені. Ти не можеш змінити кошторис на цьому етапі.

​— Можу. І дам задню, — я встав, відчуваючи, як тремтять руки. — Завтра вранці я дзвоню Сато. Я скажу йому, що внутрішній аудит виявив порушення в закупівлях. Я розірву контракт і відкличу свої креслення. Без моїх авторських прав цей проєкт — просто купа паперу.

​— Ти цього не зробиш, — голос батька став тихим, як шипіння змії.

​— Зроблю. А якщо спробуєш тиснути — я оприлюдню свій архів. Всі твої схеми з фальшивими випробуваннями ліків за останні п’ять років. Я мовчав, бо ти батько. Але я не збудую дитячу лікарню на фундаменті з брехні.

​Я попрямував до дверей.

​— Стій! — крикнув він. Я зупинився. — Сядь. Ти просто гарячкуєш. Темперамент у тебе... весь у маму. Вона теж вірила, що світ можна побудувати за ідеальним планом.

​Він підійшов до бару.

​— Добре. Ти переміг. Я не хочу війни. Ми зробимо все за твоїми специфікаціями. Твоя совість дорожча за ці мільйони.

​Він повернувся з двома чашками свіжої кави. Його обличчя виражало глибоке каяття.

​— Давай просто заспокоїмося. Випий кави, і ми обговоримо, як змінити постачальників без скандалу. Я поступлюся. Обіцяю.

​Я подивився на нього. Він виглядав старим під світлом ламп. Я так хотів вірити, що в “Архітекторі тіней” залишилося хоч щось людське. Я взяв чашку.

​— Добре. Але умови тепер диктую я.

​Я зробив ковток. Кава була надто гіркою, з металевим присмаком.

​— Дивний смак...

​— Новий сорт, — усміхнувся батько. — “Арабіка Спешл”. Дуже сильна концентрація.

Всім гарного дня.

19 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Мельська Наталі
18.02.2026, 21:36:04

♥️❣️♥️❣️♥️

Торі Роуз
18.02.2026, 23:46:14

Мельська Наталі, ♥️♥️♥️

avatar
Нія Велесова
18.02.2026, 21:42:15

Батьки і діти.. ❣️

Торі Роуз
18.02.2026, 23:46:05

Нія Велесова, І не дивлячись на виховання і тому подібне, діти бувають розумнішими.
Дякую ❤️

♥️♥️♥️

Торі Роуз
18.02.2026, 23:45:05

Катерина Винокурова, ♥️♥️♥️

avatar
Марія Залевська
18.02.2026, 11:11:58

Цікаво... Аби в тій каві нічого зайвого не було замішано...
❤★❤

Торі Роуз
18.02.2026, 15:55:27

Марія Залевська, Дякую ❤️

avatar
Віккі Грант
18.02.2026, 10:10:41

❤️❤️❤️

Торі Роуз
18.02.2026, 15:54:49

Віккі Грант, ❤️❤️❤️

avatar
Лана Жулінська
18.02.2026, 10:34:39

Який інтригуючий уривок ❤️

Торі Роуз
18.02.2026, 15:54:43

Лана Жулінська, Дякую ❤️

avatar
Олена Ранцева
18.02.2026, 11:06:00

Продуктивно відпочили)

Торі Роуз
18.02.2026, 15:54:38

Олена Ранцева, Так.
Дякую ❤️

avatar
Morwenna Moon
18.02.2026, 12:47:22

Цікавий уривок! ❤️

Торі Роуз
18.02.2026, 15:54:25

Morwenna Moon, Дякую ❤️

avatar
Неба Крайчик
18.02.2026, 13:02:05

Як інтригуюче, успіхів книзі ❤️

Торі Роуз
18.02.2026, 15:54:20

Неба Крайчик, Дякую ❤️

avatar
Кіт Анатолій
18.02.2026, 13:13:52

❤️❤️❤️

Торі Роуз
18.02.2026, 15:54:11

Кіт Анатолій, ❤️❤️❤️

avatar
Кі Цуне
18.02.2026, 09:48:01

♥️♥️♥️

Торі Роуз
18.02.2026, 09:50:47

Кі Цуне, ❤️❤️❤️

avatar
Нік нейм
18.02.2026, 09:20:05

❤️❤️❤️

Торі Роуз
18.02.2026, 09:39:59

Нікнейм, ❤️❤️❤️

avatar
Люмен Белл
18.02.2026, 09:10:57

❤️❤️❤️

Торі Роуз
18.02.2026, 09:39:52

Люмен Белл, ❤️❤️❤️

avatar
Крісті Ко
18.02.2026, 09:01:54

❤️❤️❤️

Торі Роуз
18.02.2026, 09:39:46

Крісті Ко, ❤️❤️❤️

avatar
Христина Вілем
18.02.2026, 08:56:35

❤️❤️❤️

Торі Роуз
18.02.2026, 08:57:18

Христина Вілем, ❤️❤️❤️

avatar
Іван Павелко
18.02.2026, 08:54:47

✍️❣️✌️

Торі Роуз
18.02.2026, 08:56:22

Іван Павелко, ❤️♥️

avatar
Ольха Елдер
18.02.2026, 08:32:20

Кожен уривок до болю
❣️❤️♥️

Торі Роуз
18.02.2026, 08:44:25

Ольха Елдер, Зате кінець буде справедливим)
❤️❤️❤️

avatar
Ганна Літвін
18.02.2026, 08:14:24

Стрьом, але інтригує))

Торі Роуз
18.02.2026, 08:16:17

Ганна Літвін, Дякую ♥

avatar
Стасія Мун
18.02.2026, 07:52:06

Він, що отруту випив?

Торі Роуз
18.02.2026, 07:53:36

Стасія Мун, Майже...

Інші блоги
Такс..
Зараз у мене в процесі є три книги, одна в пріоритеті, і знаєте що я вам скажу, краще писату одну, або максимум дві, це буде мій досвід на майбутнє! А ви скільки пишите на раз, діліться своїми думками)
запитаннячко
Як ви ставитеся до книг із відкритим фіналом? Я зараз не про випадки, коли це перша частина серії. Маю на увазі саме ті історії, де остання сторінка залишає купу запитань, а автор навмисно не дає чіткої відповіді. Цікаво
Трошки розслабимося, потім трошки похвилюємося..)
Скоро оновлення... Спочатку щось гарне, потім сніданок☕️, потім кудись поїдуть... Куди? Дізнаємося вже скоро...❤️ "Йду до вітальні, щоби зробити для нас сніданок. Кидаю оком на сліди вчорашньої витівки Аслана, серце стискається,
Історія триває
Продовження історії триває.. Минуло 5 років.. Ліна вже закінчила коледж у Англії. І приїжджає знову в Київ, планує поступати вище, вже подала документи у декілька вузів, здала всі іспити, і вирішила знову трішки відпочити,
Не та казка, яку хочеться розповідати дітям.
Колись давно рибалка жив біля моря та постійно рибалив. Він давно розучився мріяти. Колись хотів співати, любити, хотів дім на пагорбі, хотів сміятися голосно, але життя навчило його: не висовуйся, не бажай забагато, терпи,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше