Анатомія мовчання повертається.

Привіт.

Я трохи відпочила та написала та відредагувала глави книги "Анатомії мовчання". Тож, повертаюсь до викладки нових глав. Нові глави будуть з'являтися через день. 

Фрагмент нової, сьогоднішньої глави:

​Я закрив теку і з силою кинув її йому на стіл.

​— Ні.

​— Що “ні”? — він ледь помітно підняв брову.

​— Я не дозволю будувати цей центр із твого сміття. Я не дам тобі торгувати дитячими життями під моїм прізвищем. Ми закупимо тільки те, що я вказав у проєкті. Кожен болт має бути сертифікований.

​Батько зітхнув, наче говорив із наївним студентом.

​— Марку, гроші вже розподілені. Ти не можеш змінити кошторис на цьому етапі.

​— Можу. І дам задню, — я встав, відчуваючи, як тремтять руки. — Завтра вранці я дзвоню Сато. Я скажу йому, що внутрішній аудит виявив порушення в закупівлях. Я розірву контракт і відкличу свої креслення. Без моїх авторських прав цей проєкт — просто купа паперу.

​— Ти цього не зробиш, — голос батька став тихим, як шипіння змії.

​— Зроблю. А якщо спробуєш тиснути — я оприлюдню свій архів. Всі твої схеми з фальшивими випробуваннями ліків за останні п’ять років. Я мовчав, бо ти батько. Але я не збудую дитячу лікарню на фундаменті з брехні.

​Я попрямував до дверей.

​— Стій! — крикнув він. Я зупинився. — Сядь. Ти просто гарячкуєш. Темперамент у тебе... весь у маму. Вона теж вірила, що світ можна побудувати за ідеальним планом.

​Він підійшов до бару.

​— Добре. Ти переміг. Я не хочу війни. Ми зробимо все за твоїми специфікаціями. Твоя совість дорожча за ці мільйони.

​Він повернувся з двома чашками свіжої кави. Його обличчя виражало глибоке каяття.

​— Давай просто заспокоїмося. Випий кави, і ми обговоримо, як змінити постачальників без скандалу. Я поступлюся. Обіцяю.

​Я подивився на нього. Він виглядав старим під світлом ламп. Я так хотів вірити, що в “Архітекторі тіней” залишилося хоч щось людське. Я взяв чашку.

​— Добре. Але умови тепер диктую я.

​Я зробив ковток. Кава була надто гіркою, з металевим присмаком.

​— Дивний смак...

​— Новий сорт, — усміхнувся батько. — “Арабіка Спешл”. Дуже сильна концентрація.

Всім гарного дня.