Привіт, привіт! : )  
Сьогодні для мене особливий день.

Я довго писала в тиші, у чернетках і замітках, які майже ніхто не бачив. І, здається, настав момент перейти від етапу "вічних чорновиків" і "мам, на, прочитай" до чогось більшого.

Це мій перший крок сюди, до вас : ) 

Можливо, трохи невпевнений. Можливо, той самий мій власний "глевкий перший бублик". Але саме перші кроки найважливіші, бо без них нічого не починається.

Я студентка психології, і для мене кожна людина - це окрема книга. Зі своїми тріщинами, емоціями, болем і світлом. Можливо, саме тому я й пишу, щоб чути й щоб історії жили не тільки в мені.

Я дуже хвилююся, публікуючи перші розділи. Це трохи схоже на першу закоханість, коли відкриваєш серце й не знаєш, що почуєш у відповідь. Але ж так хочеться зробити цей крок! : ) 

"Земля попелу та тиші" - це не просто фентезі. Мені б дуже хотілося, щоб ця пригода була не просто історією на вечір, а чимось, що залишиться з вами трохи довше. Можливо, персонажем, який відгукнеться. Можливо, думкою, яка затримається. Можливо, відчуттям.

Тримайте за мене кулачки, будь ласка!

Читайте та будьте моїми критиками : )