Привіт всім! Новий розділ дарк роману Квіти вогню вже на сайті.

Мої щоки палають. Я відчуваю, як кров приливає до обличчя, до шиї, до грудей. Хочу відвернутися, але його рука на моїй талії стискається сильніше — не боляче, але так, що я розумію: відвертатися не можна.

— Ти… ти не мусиш говорити про це тут, — шепочу я, голос тремтить. — Люди навколо…

— Нехай чують, — перебиває він тихо, але в голосі сталь. — Або нехай не чують. Мені байдуже. Але ти мусиш зрозуміти одне, дружино моя.

Він робить паузу. Його великий палець повільно ковзає по моїй спині — вгору-вниз, ніби малює невидиму лінію власності.

— Я не потерплю зради. Ніколи. Навіть думки про іншого чоловіка. Навіть погляду в бік іншого. Ти будеш тільки моєю коханкою в ліжку. Тільки моєю....