Інколи, щоб не втратити себе,

потрібно дозволити тиші стати гучнішою за думки.

Світло ззовні згасає,

і темрява в кімнаті стає безпечною, а не лякаючою.

У ці моменти не хочеться відповідей.

Хочеться відчути себе — справжню, без очікувань і вимог.

Саме так повертається спокій: не як втеча,

а як тихе нагадування, що ти є.

І цього інколи достатньо,

щоб не загубитися в шумі життя.