Тихої ночі, любі!

Історія нереального кохання — оновлена! 

✨✨✨

Поклавши руки на отвори торпеди, звідки дує тепло, дивлюся у вікно, де чоловіки буксирують мою машину на евакуатор. Я ж ловлю себе на думці: а що я скажу Всеволоду? Куди він мене повезе? Він точно захоче повернути мене братові. Але я цього не хочу. А ще не хочу, аби він знав, де я живу насправді. Але це вже неможливо. Наші будинки через паркан. Як тепер бути? Оце заховалася на краю світу, оце втекла від Гораля. Лише зітхаю. Навіть якби я влітку знала, що через паркан мешкає Всеволод, я б все одно купила цю дачу. Дуже вже мені кортіло мати свій куточок. Хоч я не вірила, що колись піду від Власа, але я купила будинок підсвідомо. І тепер не жалію про це...

Вкотре зітхаю і бідкаюся, що я маю сказати Горалю старшому. Як вмовити його не повідомляти братові, де я?

Історія нереального кохання тут...

Приємних емоцій від читання!