Як нам усім відомо, 14 лютого більшість людей святкують День святого Валентина, або ж, як його звикли називати, — днем усіх закоханих.
Так уже склалося, що я двояко ставлюся до цього свята. З одного боку, я скептично сприймаю сучасні маркетингові реалії з їхнім блискучим, дещо мішурним антуражем, а з іншого — щиро й палко захоплююся тією трепетною увагою та світлими почуттями, які люди безкорисливо дарують одне одному з усією неосяжною любов’ю, на яку лише здатні їхні серця. Закохані пари, що прогулюються парками, довгими, напівпорожніми алеями, не знімаючи своїх так званих «рожевих окулярів»… Так-так, безсумнівно приємно слухати витончені компліменти, приймати зворушливі знаки уваги й перебувати в піднесеному стані солодкої ейфорії від усього, що відбувається довкола.
Однак канонічна історія цього свята була значно менш барвистою та далеко не такою безтурботною. День святого Валентина — це дещо глибше й сакральніше явище, ніж культ їжі, листівок чи подарунків раз на рік. І якщо вам справді цікаво, то будьте ласкаві, влаштуйтеся зручніше й витерпіть мою невеличку прелюдію.
За часів імператора Клавдія II Готського (III ст.) жив священнослужитель на ім’я Валентин. Дослідники сходяться на думці, що він був молодою, вродливою, доброзичливою та чуйною людиною з ясним розумом і благородною вдачею. Окрім того, можна стверджувати, що святий Валентин займався природничими науками й медициною — усе, як у банальних, проте зворушливих романтично-драматичних історіях. Войовничий імператор Клавдій вважав, що сім’я заважає солдатам воювати за імперію, і видав едикт, який забороняв воїнам одружуватися. Валентин, незважаючи на цей суворий указ, продовжував таємно вінчати всіх охочих.
Звісно ж, довго так тривати не могло, адже загальновідоме було ревне ставлення в Римській імперії до законів. Таємне стало явним, і похмурі хмари гніву почали згущуватися над головою святого Валентина. Це завершилося ув’язненням священнослужителя у 269 році та підписанням наказу про його страту.
За іншою версією, Валентин сам закохався в дівчину й, завдяки своїм ґрунтовним знанням у медицині, зцілив її від сліпоти.
Як було насправді, ми вже ніколи не дізнаємося, проте безперечно одне: молодий римський священик загинув в ім’я кохання.
Тож весела казочка дня всіх закоханих огортає сумовите, драматичне минуле. Це історія людей, спроможних на серйозні вчинки заради почуття, яке вони називали любов’ю. Тож бажаю вам таких самих глибоких і незламних почуттів, які надихають нас на, здавалося б, нездійсненне — заради створення родини й спільного, світлого майбутнього.