Ви помітили, як часто в житті доля грає з нами в злі ігри? Коли Рустам дивився в очі "Миколі Тихому", він побачив там Ліну. Ті самі зелені очі, які він цілував, тепер належать його лютому ворогу.
Ця сцена була для мене однією з найважчих у написанні. Я хотіла показати, що зло не завжди має вигляд монстра — іноді воно виглядає як звичайний менеджер супермаркету, у якого росте прекрасна донька.
А як ви ставитеся до Самойловича? Чи може людина "відмитися" від минулого, ставши "Тихим менеджером"?
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати