Доброї ночі всім, кого давно не бачила в контексті роману «Начинка вишнево-пʼянка». Так, так, робота знову оновлюється і вже навіть приросла трьома новими розділами. Цитата з: Розділ LIII. Летімо в Париж? — Аха-ха,

Всім привіт. У мене є дві новини, і обидві, на жаль, неприємні. Перша новина: я взяла участь у марафоні, і мене дуже зачепила критика. Мені закинули багато речей: і що в книзі є помилки, і що сюжет та стосунки розвиваються занадто

Любі, чи часто автори знецінюють себе й не вірять у власний успіх? Думаю, майже кожен автор хоча б раз дивився на свою книгу й думав: «А раптом вона нікому не потрібна?» «А раптом я пишу недостатньо добре?» «Чому

— Ти маєш розуміти, Адріане, якщо ви втечете, то підставите під удар зграю. Я змушений буду вжити всіх заходів для захисту клану. Брат уважно дивиться на мене, але в його погляді я не бачу прагнення Альфи підкорити

Історію про Обрану, я готувала три місяці. І у мене 47 варіантів обкладинки))) 1. 2. Але ці дві, мені більше довподоби))) Яку б обрали ви? Дуже цікава і цінна ваша думка!