Чи справді ми знаємо тих, кого кохаємо?

Сьогоднішній розділ книги ``Під його владою´´ став для Марини точкою неповернення. Одна випадкова розмова, кілька слів від незнайомої людини — і кришталевий замок кохання розсипався на друзки. Огида замість метеликів у животі. Холодний розрахунок замість пристрасті.

Кирило Давидович виявився майстерним гравцем. Але чи не переоцінив він свою силу? Марина вже не та наївна дівчинка, яку можна купити квитком до Мюнхена.

Дівчата, як ви вважаєте: чи можна пробачити таку подвійну гру? Чи зрада — це завжди фінал, без шансів на «другий тайм»? Пишіть у коментарях, мені дуже важливо почути вашу думку! ?