"Вони ж зведені".

Привіт.

Повертаюся до вас зі своїми буковенями і дякую усім за підтримку мене у ці дні.

Вчора я знову приступила до роботи над романами і ... вилізло дешо цікаве для обговорення:

«Вони ж зведені…» - кричить розум і читає уже 12 розділ...

Глянула трохи в тренди-бренди і я маю питання до вас:

Що там такого, що ми всі це читаємо?

Заборона?

Спільний дах?

Альфа без гальм?

Чи просто солодке «не можна»?

Зізнавайтеся.

Бо коли між людьми немає крові, але є роки поруч — це вже не про табу. Це про межі.

І так… до красного слівця. У мене теж є один красунчик-зведений.

Розумний. Дотепний. І аж занадто прямий.

Йому 42.

То що — вже можна бути зведеним-незведеним?

Чи все ще «не прийнято»?

І куди цього зведеного в такі то роки має нести?

Напевно Любити Амаю.

Ваші думки можете залишити в коментарях.

В передчутті цікавого обговорення,

Ваша Ісса Белла