Очікування

Очікування здається безпечним станом, але саме в ньому людина часто втрачає себе. Коли ми чекаємо, ми віддаємо свою силу назовні — іншій людині, події, слову, яке можуть так і не прозвучати.

 

Очікуючи, ми відкладаємо життя на потім. Ми мовчимо замість говорити, терпимо замість обирати себе. День за днем очікування перетворюється на внутрішню напругу й сумнів у собі.

 

Найбільша небезпека в тому, що очікування маскується під надію. Але надія без дії повільно руйнує. Життя починається не тоді, коли виправдовуються наші сподівання, а тоді, коли ми перестаємо чекати й повертаємося до себе.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Мабуть, найбільше, що ми втрачаємо в очікуванні — це час. А час, як відомо, не повертається ні з відсотками, ні з кешбеком. Це єдиний ресурс, який не можна відкласти “на потім”, заморозити чи перезавантажити.
Тому замість жити в режимі “ще трошки — і почнеться”, варто просто почати. Діяти. Помилятися. Сміятися. Насолоджуватись моментами, навіть якщо вони не ідеальні. Бо життя — це не черга в приймальні долі, де нам ось-ось винесуть вирок “можна бути щасливим”.
І якщо вже чекати — то хіба що на чайник, який закипає для ароматного чаю. Хоча й там краще не проґавити момент і паралельно щось зробити. Наприклад, написати коментар до вашого блогу ;).

Показати 4 відповіді
Іванна Роман
12.02.2026, 07:56:46

Андрей Романенко (Black Silver), Єдина думка яка завжди була присутня в мене коли я писала свою книгу, то це думка про те що яб дуже хотіла допомогти комусь своєю історією. Не знаю чи я хотіла донести те щоб людина подивилася збоку і на прожиті мої роки і на прожиті свої роки. Тут чіткої відповіді я не зможу вам надати. Але завжди буду казати якщо моя книга допоможе хочаб одному читачу я буду безмежно щаслива . І насправді зовсім не грає ролі за один вечір прочитає людина мою книгу чи за місяць ... Найважливіше для мене щоб читач просто на декілька секунд зупинився і просто подумав над написаними словами.

avatar
Люмен Белл
12.02.2026, 07:08:27

❤️❤️❤️

Іванна Роман
12.02.2026, 07:09:40

Люмен Белл, ❤️

Інші блоги
Скидаю шовк до ніг ...
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ: “Не такий ти й святий” 18+ — Знаєш, я гадаю, що не слід брехати про наші плани, — кажу я. Злітаю зі стільця, розв’язую халат і бачу, як Кіліан ковтає. Скидаю шовк до ніг
У нас проблемка!
Ну що, мої любі, здається, ми з вами не шукаємо легких шляхів! Я підрахувала всі голоси, і виявилося, що історія №2 та історія №3 набрали абсолютно однакову кількість голосів! Але переможець у нас має бути лише один, тому доведеться
Коли Геловін наближається
Вітаю, шановні читачі й автори! Запрошую для прочитання нового розділу книги Повернення у Мертвий світ Оскільки загальний тон книги тривожний, то прийшла година ту напругу трохи знизити. Не писала геловінських оповідань,
Грета, Вуглик, Толік і Гарбуз-Сторі!
Любі читачі і колеги, як ви могли помітити, на Букнеті триває міжавторський Геловінський літмоб “Гарбуз-сторі” І сьогодні, до цієї чудової події доєдналася моя історія “Грета, Вуглик і демон Толік” Якщо
Новинка! «школа болю» — або як заробити на травмах
Любі мої, я тут принесла вам дещо новеньке. І, здається, цього разу моя остання нервова клітина офіційно звільнилася. Зізнавайтеся, хто любить історії про бідну, скромну, невинну дівчинку, яка потрапляє до елітного навчального
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше