Очікування

Очікування здається безпечним станом, але саме в ньому людина часто втрачає себе. Коли ми чекаємо, ми віддаємо свою силу назовні — іншій людині, події, слову, яке можуть так і не прозвучати.

 

Очікуючи, ми відкладаємо життя на потім. Ми мовчимо замість говорити, терпимо замість обирати себе. День за днем очікування перетворюється на внутрішню напругу й сумнів у собі.

 

Найбільша небезпека в тому, що очікування маскується під надію. Але надія без дії повільно руйнує. Життя починається не тоді, коли виправдовуються наші сподівання, а тоді, коли ми перестаємо чекати й повертаємося до себе.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Мабуть, найбільше, що ми втрачаємо в очікуванні — це час. А час, як відомо, не повертається ні з відсотками, ні з кешбеком. Це єдиний ресурс, який не можна відкласти “на потім”, заморозити чи перезавантажити.
Тому замість жити в режимі “ще трошки — і почнеться”, варто просто почати. Діяти. Помилятися. Сміятися. Насолоджуватись моментами, навіть якщо вони не ідеальні. Бо життя — це не черга в приймальні долі, де нам ось-ось винесуть вирок “можна бути щасливим”.
І якщо вже чекати — то хіба що на чайник, який закипає для ароматного чаю. Хоча й там краще не проґавити момент і паралельно щось зробити. Наприклад, написати коментар до вашого блогу ;).

Показати 4 відповіді
Іванна Роман
12.02.2026, 07:56:46

Андрей Романенко (Black Silver), Єдина думка яка завжди була присутня в мене коли я писала свою книгу, то це думка про те що яб дуже хотіла допомогти комусь своєю історією. Не знаю чи я хотіла донести те щоб людина подивилася збоку і на прожиті мої роки і на прожиті свої роки. Тут чіткої відповіді я не зможу вам надати. Але завжди буду казати якщо моя книга допоможе хочаб одному читачу я буду безмежно щаслива . І насправді зовсім не грає ролі за один вечір прочитає людина мою книгу чи за місяць ... Найважливіше для мене щоб читач просто на декілька секунд зупинився і просто подумав над написаними словами.

avatar
Люмен Белл
12.02.2026, 07:08:27

❤️❤️❤️

Іванна Роман
12.02.2026, 07:09:40

Люмен Белл, ❤️

Інші блоги
❤️ Анонс ❤️
Привіт котики, хочу потішити вас новинами про майбутні книжечки, над якими зараз працюю. Щодо третьої частини «Відьма на вимогу», авторка крутила це туди і сюди, і наразі не готова ще продовжувати, не хочеться розчарувати
Чи це вже кохання?
Привіт, любі! Не буду забирати ваш час пустими балачками. Думаю, герої скажуть за себе самі) Вкотре за день намагаюся переконати себе, що це нічого не змінює. Звісно, що Арс мав минуле. Він дорослий чоловік. Він нікому нічого
Не обирай мене - спойлер!
Напевно ви вже зацікавилися тим що відбуватиметься у клубі. Нова глава Не обирай мене вже опівночі дасть цікавий розвиток подій Додавайте книгу до бібліотеки і підписуйтесь на мою сторінку, щоб не пропустити оновлення
Коли ховаєш справжню себе...
Усі ми хоча б раз у житті ховали справжніх себе. Удавали когось іншого, мовчали замість того, щоб сказати правду, або мріяли про день, коли більше не доведеться носити маску Дві дівчини. Дві історії. Одне бажання - бути
Гралися й загралися...
Це, мабуть, один із найдивніших творів, які мені траплялися на марафонах. Незвичайна ідея, психологічна гра між персонажами й атмосфера, що постійно балансує між іронією та тривогою, справді привертають увагу. Попри те, що
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше