У кожної історії є початок. Іноді він ховається в першому написаному рядку, іноді — у думці, яка не дає спокою, а часом — у звичайному бажанні поділитися з кимось тим, що давно живе всередині. Моя історія зі словом розпочалася

Урешті-решт подруга з’являється, і Карина кличе Єгора. Коли він заходить — увесь у чорному, з розстебнутою до середини грудей сорочкою та чарівною, трохи зверхньою усмішкою, ми з Дикунко так і замираємо з роззявленими

Вітаю всіх вас)) І щиро дякую, обіймаю і цілую))) Цього недільного ранку у мене є привід порадіти за себе)) І свою книгу Вибір Місандеї це моя перша дитинка))) Вона має свої приємні успіхи))) І все це завдяки Вам❤️❤️❤️))) І

Правильно! Відкривати ноутбук і йти з’ясовувати стосунки з власними героями. ☺️ Бо поки всі сплять, у моїй голові Яромир уже щось утнув, а Маша знову виводить його з рівноваги. І сюжет наполегливо вимагає продовження

Вітаю)) Не мала Леся клопоту завершено. Зло подолано, чиїсь плани порушено, а чиїсь навпаки)) Коли колишній дістає так, що й похід вночі на кладовище здається не надто страшною прогулянкою, мабуть все-таки