"Сльози порожнечі", автор Валерій Калінов

Почну, як то кажуть, "не роззуваючись" і без привітань - бо емоції переповнюють.

"Сльози порожнечі", автор Валерій Калінов http://booknet.ua/valeri-kalnov-demolition-u720488, не перший роман космічної фантастики, з яким я знайомлюся у цього автора. Тож із повною впевненістю можу сказати: це не просто окрема історія, а ще одне вагоме доповнення й розширення всесвіту, створеного Валерієм. Планети, колонії, нові раси, види життя й цілі цивілізації тут масштабні, глибокі й дуже добре продумані. Читати надзвичайно цікаво, адже описи насичені, образні й водночас зрозумілі. Кожна планета чи колонія, з мешканцями або без них, куди потрапляє читач, має свої унікальні риси, власний ритм і спосіб існування. Подекуди навіть виникає відчуття, що сама планета - це окремий живий організм, який лише доповнюють поселенці.

І "Сльози порожнечі" не розчаровують - навпаки, зачаровують ще більше. Окрім космічних пригод, у романі присутня головна детективна лінія, причому якісна, напружена й захоплива, яка тримає увагу до самого кінця.

Окремо хочеться сказати про персонажів. У Валерія вони завжди вдаються: різні за характерами, зі своїми вадами, сильними сторонами й слабкостями. Саме тому вони такі живі й дуже схожі на звичайних людей - тих, у яких кожен читач впізнає себе.

У цій книзі три головні герої-детективи: брати Алар і Фін, а також Івана. Вони кардинально різні, але їх об’єднує спільна справа, яку необхідно розкрити. Не вдаватимусь у деталі, щоб не спойлерити, скажу лише одне: під час читання я зрозуміла, що не можу обрати улюбленця, як це зазвичай у мене буває. Бо вранці я - Алар, вдень - Фін, а ввечері - Івана.

"Сльози порожнечі" це не просто подорож планетами чи детектив, це справжня захоплива головоломка, яка веде читача не тільки до розгадки головного питання й слідування за героями, а й прив'язаність до них і навіть цілої раси (для мене це персипейці). Тому однозначно рекомендую тим, хто цінує продуманий космічний світ, сильних персонажів і історії, що залишають слід у серці. http://booknet.ua/book/slozi-porozhnech-b446745

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
09.02.2026, 11:07:07

Читаю. Дуже цікаво)

avatar
Щастя
09.02.2026, 10:54:09

Хороша книга❣️

Інші блоги
Загублена серед зірок✍️✍️
Чекайте у нових оновленнях «Загублена серед зірок»: Як Іриска прийматиме нову реальність і те, що повернути минуле буде не так просто. А також, хто намагався її втішити... Можливо, вони нарешті поговорять про те, що
Чому нас тягне до «не тих»?
Ви теж це помічали? Він — червоний прапор. Вона — ходяча катастрофа. І ми… читаємо це до 3 ночі. Чому так? Бо «правильне кохання» — спокійне. Але «неправильне» — змушує відчувати. Страх. Напругу.
Може спрацювати. А чому ні?
Знаєте гру в "Бункер", де гравці намагаються вижити після апокаліпсису, переконуючи інших у своїй корисності? Так ось. Ярі з картами пощастило. Але вона про це не знає, тому під час зустрічі з упорядником
Гірка правда чи солодкий жарт?
Нарешті додала 10-ту главу "Мій (Не)Реальний Біас".Вона вийшла емоційною і важливою для сюжету. У цій частині героїня намагається розплутати вузол брехні, який затягнувся навколон неї. Розмова з Техьоном: Чи можна
То що ж задумав Анрі?
Судячи із зухвалого виразу обличчя, цьому гаду все, що відбувається, приносило певне задоволення. — Говори, що хотів. У мене закралися нехороші підозри. Невже цей нахабний черв’як претендуватиме на дитину? —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше