"Сльози порожнечі", автор Валерій Калінов

Почну, як то кажуть, "не роззуваючись" і без привітань - бо емоції переповнюють.

"Сльози порожнечі", автор Валерій Калінов http://booknet.ua/valeri-kalnov-demolition-u720488, не перший роман космічної фантастики, з яким я знайомлюся у цього автора. Тож із повною впевненістю можу сказати: це не просто окрема історія, а ще одне вагоме доповнення й розширення всесвіту, створеного Валерієм. Планети, колонії, нові раси, види життя й цілі цивілізації тут масштабні, глибокі й дуже добре продумані. Читати надзвичайно цікаво, адже описи насичені, образні й водночас зрозумілі. Кожна планета чи колонія, з мешканцями або без них, куди потрапляє читач, має свої унікальні риси, власний ритм і спосіб існування. Подекуди навіть виникає відчуття, що сама планета - це окремий живий організм, який лише доповнюють поселенці.

І "Сльози порожнечі" не розчаровують - навпаки, зачаровують ще більше. Окрім космічних пригод, у романі присутня головна детективна лінія, причому якісна, напружена й захоплива, яка тримає увагу до самого кінця.

Окремо хочеться сказати про персонажів. У Валерія вони завжди вдаються: різні за характерами, зі своїми вадами, сильними сторонами й слабкостями. Саме тому вони такі живі й дуже схожі на звичайних людей - тих, у яких кожен читач впізнає себе.

У цій книзі три головні герої-детективи: брати Алар і Фін, а також Івана. Вони кардинально різні, але їх об’єднує спільна справа, яку необхідно розкрити. Не вдаватимусь у деталі, щоб не спойлерити, скажу лише одне: під час читання я зрозуміла, що не можу обрати улюбленця, як це зазвичай у мене буває. Бо вранці я - Алар, вдень - Фін, а ввечері - Івана.

"Сльози порожнечі" це не просто подорож планетами чи детектив, це справжня захоплива головоломка, яка веде читача не тільки до розгадки головного питання й слідування за героями, а й прив'язаність до них і навіть цілої раси (для мене це персипейці). Тому однозначно рекомендую тим, хто цінує продуманий космічний світ, сильних персонажів і історії, що залишають слід у серці. http://booknet.ua/book/slozi-porozhnech-b446745

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
09.02.2026, 11:07:07

Читаю. Дуже цікаво)

avatar
Щастя
09.02.2026, 10:54:09

Хороша книга❣️

Інші блоги
Тут солодке все! Спойлер, фото і знижечка)
— Я не можу без тебе жити, руденька, — на мить відірвавшися, каже Ден. — Я вмираю без твоїх губ, без запаху твого волосся, хай яким би воно не було. "Повернути руду" УВАГА! В кінці нової глави
Спільники. Крадіжка. Поцілунки.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ: “Не такий ти й святий” 18+ Майже північ. Я стою в бабусиному будинку біля холодильника разом зі спільницею й передаю їй наїдки в контейнерах. — Що це? — Селія
У "Обережно!.." ❤️25 ❤️
Доброго вечора, сонечки! Ви мене дуже потішили)) уже 25❤️❤️❤️ прочитань))) щиро дякую вам за таку увагу. Звісно ж, підготувала візуал до останнього розділу, якщо ви ще не бачили його і не читали. А ви вже викопали картопельку?
❤️500 прочитань "Гострих відчуттів"
Тільки-но заглянула на Букнет і побачила, що історію Кіари та Мін Су відкривали вже 500 разів!❤️Для мене це маленький, але такий важливий крок. Дякую кожному, хто підтримує мою історію та дарує їй свою увагу.)))Це надихає мене
Костюм до Геловіна!
Вітаннячка! А ви готуєтеся до Геловіну? Хм... А Юльця з "Поцілуй мене в гарбуз!" ніяк не може визначитися, який саме їй костюм обрати. Принесла візуали на ваш розсуд. Що порадите? УРИВОК: –
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше