Добрий день. Сьогодні я до вас із казкою “Юмі”) Заходьте, буду рада вашим коментарям.  

Цитата:

— От що їм не так?! — з пересердя загримів маленький Юмі на весь маєток. Стара кішка, яка нещодавно пробилася до дому, лишень перевела на нього зверхній погляд та сонно потягнулася. — Я навіть доріжку постелив до їх ніг, а ці безсовісні людиська лишень накричали на мене! “Привид!”, “Привид”, “Ой, як страшно!”... Головне, від їхнього вереску сховався я, а страшно їм!

— Звичайно, Юмі, — зжалилась над ним стара Руді. — Вони ж тебе не бачать навіть… 

— Я, може, їхньої совісті теж не бачу, але ж не кричу… — ображено надувся привид, ледве стримуючи сльози. За стільки років йому так і не вдалося подружитися хоч з кимось й від цього йому було жахливо самотньо. Й якби не Руді, він зовсім розчинився б в повітрі. 

— Ну, чого ти, Юмі? Не плач, — мовила кицька, забираючись поверх привида й перебираючи лапками по примарних ногах. — Вони просто бояться. 

— Мене?! — ніяк  не могла заспокоїтись примара. Від його обурення стіни дому аж затремтіли й стара лампа стала блимати. — Пристойного молодого привида в самому розквіті своїх сил?! Та мені якихось сто сорок років! Що я їм можу зробити?!

Інші казки:

Какао для Санти

Кексик для Санти

Жерчик та Люмі

Анна та будиночок з ґудзиками

Телеграм   ★  ТікТок    ★   Інстаграм  ★    Ютуб