Вітаннячка всім книголюбам. Сьогодні я ще трохи познайомлю вас з героями роману Кохання без імені. Матвія й Аліни.

Матвій

Матвій — чоловік, який рано навчився мовчати.

Він виріс із відчуттям, що любов — це розкіш, яку йому не дозволено. Байстрюк, позашлюбний син, «незручна» людина у великій родині — він завжди був поруч, але ніколи не був своїм. Його навчили дивитися вниз, не просити, не торкатися того, що не належить.

Малювання стало для нього єдиним місцем, де можна бути чесним. На полотні він дозволяє собі те, чого не дозволяє в житті: слабкість, ніжність, біль. У реальності ж — холод, дистанція, контроль.

Матвій уміє кохати. Але боїться цього почуття, бо вже знає: любов робить вразливим. А вразливих у його світі знищують першими.

Він удає байдужість до Аліни не тому, що вона йому чужа.
А тому, що вона — надто близька.

Аліна

Аліна — дівчина, яку навчили бути зручною.

Після смерті батьків її життя стало чужим сценарієм: правильні рішення, правильні люди, правильний шлюб. Вона звикла мовчати, не сперечатися, не просити більшого, ніж їй дозволяють.

Зовні Аліна стримана й спокійна. Усередині — постійний страх зробити крок не туди й остаточно втратити контроль над власним життям. Вона не вміє боротися відкрито — лише витримувати.

Матвій для неї — небезпечна територія. Не тому, що він холодний, а тому, що поруч із ним вона починає відчувати. А почуття в її світі — це слабкість, за яку завжди карають.

Вона кохає мовчки. Терпляче. Болісно.
І найбільше боїться не втратити Матвія —
а дозволити собі повірити, що її теж можуть кохати по-справжньому.