Тінь її обітниці. Нова рекомендація + спойлер!

Моя історія "Тінь її обітниці" добігає кінця, тому сьогодні буде спойлер не до вечірніх глав, а до завтрашнього фіналу! Хто ще не додав цю книгу собі в бібліотеку — саме час це зробити, адже вже зовсім скоро ви зможете читати книгу повністю!

Але перед спойлером я хочу подякувати прекрасній Марії Залевській за рекомендацію! Дякую за довіру та підтримку моєї творчості!

Двері відчинилися, і в кімнату увійшла Джорджина. Вона була вже одягнена до церемонії — у сукню кольору глибокого смарагду, яка підкреслювала її темне волосся. Вона виглядала королевою, що зайшла перевірити свою фрейліну.

— Всі готові? — запитала вона спокійним, прохолодним тоном, який миттєво припинив зайву метушню покоївок. — Екіпажі вже біля входу. Річард нервує і міряє кроками хол.

Вона підійшла до Амелії. Її погляд ковзнув по білому атласу, по відкритих плечах, по шиї, де пульсувала жилка. В очах Джорджини на секунду спалахнуло щось темне і власницьке, але вона миттєво сховала це за ввічливою усмішкою.

— Ви виглядаєте чарівно, Амеліє, — сказала вона офіційно, бо тітка слухала кожне слово. — Мій брат — щасливчик.

Джорджина простягнула їй букет — вишукану композицію з білих троянд і стефанотісу.

— Дякую, Джорджино, — Амелія взяла квіти. 

Їхні пальці на мить зіткнулися — ледь помітний, електричний дотик, від якого по спині Амелії побігли мурашки. Це був таємний сигнал: "Я тут. Я з тобою. Це все заради нас".

Хто ж хоче побачити більш інтригуючий уривок та дуже гарячий і красивий візуал — заходьте у мій ТГ-канал, який називається Morwenna Moon. Авторка сапфічної прози.

Також нагадую, що ця історія бере участь у флешмобі прекрасної авторки Чарівної Мрії

Всі твори флешмобу ви можете знайти за однойменним тегом або в спеціальній колекції.