Трохи більше про новинку «Бурштинова каблучка».

Як виникла ідея.

Мені дуже кортіло написати саме історичний роман, бо я вважаю цей жанр досить складним. Ну і, звісно, це один з моїх улюблених. Тому я просто ходила і говорила собі: «Хочу написати історичний роман».

А потім був конкурс «Тіні листопаду», і одна історія мене дуже сильно надихнула. Як ви здогадалися, це був «Бурштиновий вартовий ». І тепер я знала вже дві речі: що це буде історичний роман і що дуже важливу роль у ньому відіграє бурштин. Я пригадала, як гралася в дитинстві цими камінчиками, і історія почала вимальовуватися у моїй голові. Кожний камінчик унікальний, а отже, і розповідь має бути унікальною. Так і виникла ідея написати від чотирьох голосів.

Я пригадала дитинство і прибалтійське узбережжя, що багате на бурштин. І з’явилися часові рамки — переддень Першої світової. Мої пращури саме з того краю. І місто Кенігсберг завжди мене приваблювало.

Сто десять років — це багато, але для кохання це ніщо.
І я почала писати. Чесно кажучи, я ще так довго не працювала над однією книгою — три місяці. Бо, почавши писати про кохання, я знову трохи зачепила тему війни та еміграції. Але, обіцяю, лише трохи. Ну і, звісно, потрібно було зібрати певні дані для достовірності історії.

Наступним викликом для мене було все ж написати щасливий фінал. Бо хто знайомий з моєю творчістю, знає: більшість моїх творів мають відкриті фінали — реалістичні та не завжди хепі-енд. Ну чи вдалося мені, чи ні — це вже вирішувати вам. Але для цього треба буде спочатку прочитати.

Ну і сьогодні ви можете вже познайомилися з першим голосом — Мартою. Ось такий візуал, надіюся, допоможе заглибитися в історію. А завтра на вас чекає новий розділ і новий голос.