Між головними героями Алією і Каелем починає зароджуватися довіра, а вона важливий крок до будування стосунків. 

Розділ 48. Камінь з плечей

Я повільно обернулася і наші погляди зустрілися. Король дивився якось дивно, без осуду чи люті, а навпаки чуттєво. І тоді я зважилася запитати своє головне питання, яке так мучило.

- Ти мені віриш? – сама не відразу зрозуміла, що сказала на «ти», але не пошкодувала, це було так інтимно та правильно в той момент, наче звернення «ви» остаточно б нас віддалило. Чоловік дивився все ще дивно, а тоді, провів долонею по моїй щоці і заправив неслухняний локон за вушко.

- Вірю.

І це одне слово, вимовлене так чуттєво, ніби зняло весь той тягар з плечей, який за весь час очікування вже встиг накопичитися. Він вірить мені, не вважає зрадницею. І я не змогла втримати те полегшення і радість, що охопило мене, від цього усвідомлення. Але чому ж він так довго мене мучив, для чого випробовував. Хотів точно переконатися, що можна мені вірити? Чи можливо знайшов справжнього зрадника?

- Від самого початку не вважав, що ти здатна на зраду, - знову заговорив Каель, а мене охопила злість.

- Для чого тоді мене мучив? – трохи голосніше, чим варто було, крикнула  і віддалилася від чоловіка. – Ти хоч знаєш, що зі мною було всі ці дні? Невідомість зводила мене з розуму, я взагалі інколи думала, що збожеволію.

Запрошую прочитати продовження на моїй сторінці книга "Ключ до його серця".