Додано
31.01.26 11:00:13
Знайомство
Рада вас тут бачити.
Хочу сказати кілька слів про себе і свої тексти.
Я не пишу тоді, коли «треба». Я пишу, коли в душі стає тісно. Коли те, що ховалося за маскою, прагне вирватися на волю. Щоб нарешті бути впізнаним. Для мене текст — це спосіб пережити те, про що інколи не варто говорити вголос.
Я люблю прозу і поезію. Але вірші для мене — це не техніка і не правила. Це спосіб прожити емоції, повністю піддатися почуттям, щоб нарешті стати вільною.
Це мій перший крок тут, і мені важливо знати, хто поруч.
Скажіть, будь ласка, які тексти вам зараз ближчі: вірші чи проза? Ті, що заспокоюють чи ті, що торкаються глибини?
Дякую, що читаєте. Нехай нам буде затишно поруч.
Оріана Загорська
7
відслідковують
Інші блоги
Ну і бонусом покажу вам коментар, який розчулив мене до сліз і трішки озадачив одночасно ♥ ♥♥♥
У світі «Зруйнованої Гордості» повно «червоних прапорців» — ознак того, що від героя треба бігти якнайдалі. Але Хіль Уілсон — це виняток. Він — втілення «зеленого прапорця»: символ здорових стосунків
Друзі, Попри те, що я доволі нестабільна авторка, у мене був план. Ще минулого року я хотіла взятися за історію Дани Кармелюк з «Солодкої четвірки». Але мій дарк роман «Невинний подарунок» (хто ще не читав цю
Привіт мої любі читачі на гості мого блогу! Я сьогодні до вас з трохи не звичною темкою. Хоч так вже робила кілька разів і ви допомагали мені обрати історію. Саме так я колись написала Про ельфа Ноеля і ще також веселу книгу
Це історія кохання, яке починалося як казка, але поступово перетворилося на біль і розчарування. Головна героїня, Яся, залишає чоловіка після року мовчання, зрад і внутрішньої боротьби, залишаючи йому щоденник — сповідь
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати