— Каміло, я не хотіла тебе образити або принизити, — продовжує подруга. — Давай ми з тобою ввечері нормально поговоримо, окей?

— Окей, — видихаю й стискаю губи.

— Тоді бувай, сонце, — кидає Ніка й знову скидає виклик.

— Бувай, — бурмочу собі під ніс й опускаю голову.

— Боїшся, що не вийде? — чую у себе за спиною знайомий голос і мало не підстрибую.

Коли він уже встигнув обійти садок і підкрастися з іншого боку? І найголовніше, що він має на увазі?

— Ти про що? — питаю, не розвертаючись.

Мені ще зараз не вистачало тільки конфронтації з Діном для повного щастя.

— Боїшся, що не зможеш мене в себе закохати? — питає знущальницьки, а я сильно стискаю кулаки так, що аж білішають кісточки пальців.

ДІН

КАМІЛА

Невдовзі в новій главі...