Дуже часто в книгах і фільмах ми бачимо одну й ту саму ідею:

якщо людина отримала здібності — вона автоматично стає кращою.

Мудрішою.

Справедливішою.

Майже безпомилковою.

Але це так не працює.

Здібності не роблять людину моральною.

Вони лише розширюють можливості — і хороші, і погані.

Розумніші люди так само помиляються.

Сильніші — так само можуть бути жорстокими.

Ті, хто бачить більше за інших, іноді знаходять ще більше виправдань власним вчинкам.

У моїй книзі немає «обраних за замовчуванням».

Немає людей, яким усе дозволено тільки тому, що вони здібні.

Є лише ті, хто взяв на себе більше відповідальності.

І ті, хто від цієї відповідальності втік.

Здібності не роблять вибір за людину.

Вони лише роблять наслідки цього вибору масштабнішими.

Саме тому ця історія — не про супергероїв.

Вона про людей, яким доводиться жити з тим, що вони можуть більше, ніж інші.