Міні шматочок:

Я вже закінчила оповідь, "Вальпія" і зараз маю займатися чисто редактурою. АЛЕ друга частина (наступна яку я маю викласти) в мене весь час написання була най коротшою, тому я зараз вирішила її майже повністю переробити. І ось уривок, який я написала лише сьогодні:

Але не всі поспішають додому. Вальпія помічає, як людський потік прямує на площу. Коли вона підійшла трохи ближче, то почула музику й галас. Усі торговельні лавки кудись зникли, натомість увесь простір заполонив натовп. Радісні крики залунали по всьому місту. Через щільну живу стіну важко розібрати, що відбувається в центрі. Вальпія смикає одного з глядачів і питає: “Що тут коїться?”

Високий чоловік, який і сам намагається щось вигледіти, відповідає: “Схоже, там король та королева.”

Дівчина здивувалася. Вона вже давно не бачила Розамундів на вулицях столиці. Врешті-решт Вальпії вдалося протиснутися крізь натовп: молодий король кружляє в танку зі своєю королевою під музику придворного оркестру. Довге світле волосся правительки, заплетене квітами, розвіває аромат по всій площі. Її вишукані шати, гаптовані золотими нитками, вражають своєю розкішшю. Маленькі тендітні руки жінки спочивають у мозолистих долонях короля. Його парадна ряса не поступається у витонченості вбранню королеви.

Королівське подружжя кружляє в танці щастя. Це віщує швидку удачу — адже коли щасливі правителі, щасливі й піддані.

Оцініть написаний текст і поділіться своїми думками, будь ласка