Додано
27.01.26 23:15:04
холодна зима нашого спільного літа
Старий рибак на прізвисько Хропун сидів у густих зарослях поблизу пристані, потягуючи палючий самогон та зрідка реагуючи на тремтячий поплавок. У своєму темно-зеленому рибацькому вбранні зливався з кущами, що лише сірі вуса вирізняли в ньому людину. Та навіть так, з кошлатою сірою бородою та горбатим носом, схожим був на Лісовика.

Катерина Пасічник
57
відслідковують
Інші блоги
Сьогодні в мене особливий день! Моя нова історія «Один ритм на двох» вже опублікована, і вона стартує в межах неймовірного книжкового флешмобу «Мелодія кохання», який створили прекрасні авторки Крісті Ко
Дорогі читачі та автори! ♥️ Мене довго не було на Букнеті: я не вела блог і не викладала нові історії... Але все це тому, що я збирала сили та натхнення! Я щойно повернулася з неймовірної, колоритної Одеси — оновлена,
Нічого не прогнозувало раптового завершення шоу, як неочікувана поява Макара ヅ Він рішуче... виніс Ксенію з клубу, не давши додивитися виступ хлопців. Тим більше взяти в ньому участь (який негідник!) ☺️ Як же він
Сьогодні о 18:00 виходить Глава 18 книги "Хоругва Землі" Ворота залишилися позаду. Попереду — земля, яка давно перестала бути звичною. Місце, де минуле все ще нагадує про себе, а кожен новий крок змушує уважніше
Ми шукали прихистку, а знайшли інструменти для кінця світу. Старейшини були обачнішими, ніж ми думали. Коли твоя нова фортеця — це не просто стіни, а спадщина тих, хто був до тебе, ти стаєш заручником їхніх таємниць.
У
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти✨❤️✨
Dana N, ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати